Суд продовжив допит свідків у справі Вадима Мошкіна. Результати моніторингу засідання

У середу, 6 березня,  Деснянський районний суд міста Києва продовжив розгляд справи за обвинуваченням охоронця Вадима Мошкіна за частиною 3 статті 135 Кримінального кодексу України – залишення в небезпеці, яке призвело до смерті. Нагадаємо, 1 червня 2023 року внаслідок падіння уламків російської ракети в Києві загинуло троє людей, серед них одна дитина. Вони чекали біля поліклініки Деснянського району, двері укриття в яку були зачинені. Після трагедії підозру отримали п’ятеро осіб, серед яких — охоронець Вадим Мошкін.

Перебіг засідання

Засідання почалося о 14:04. Склад суду та присутні під час засідання:

• Головуючий суддя — Дмитро Шмигельський. 
• Прокурор — Назарій Фединяк
• Адвокат — Андрій Остапенко. 
• Двоє свідків та потерпілі.

На засіданні були присутні журналісти видання «Ґрати», «Watchers media» та 1+1. Суд продовжив слухати свідків, а також відбувся допит потерпілого – свекра загиблої жінки та дідуся загиблої дівчинки.

Покази свідків 

14:07 – першим свідком була пані Світлана. Жінка раніше не знала Мошкіна, про укриття знала та іноді його відвідувала. Протягом 2022 року разом із дочкою кілька разів Світлана приходила до укриття і воно було зачинене. Жінка також зверталася до КМДА зі скаргою, аби відкрили аварійний вихід та покращили умови всередині укриття. На момент трагедії Світлана разом з дочкою були у підʼїзді, а вже згодом коли пролунав вибух – побігли до поліклініки, де побачили два тіла. 

Жінка також пригадала, що чула скарги від людей, що укриття часто зачинене. Щодо стану укриття: туалет не працював, там постійно текла вода, а за необхідності ходили в туалет на 1 поверсі поліклініки; у підвалі було сиро, без ремонту; вказівних знаків, які вели б до укриття не було; аптечок, запасу їжі, питної води та вогнегасника в укритті не пригадує.

До трагедії надворі було погано чути сигнал повітряної тривоги, а після трагедії – ситуація покращилася.

14:21 – розпочався допит наступного свідка – Олега Шугалевича. Чоловік є директором Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району міста Києва. Особисто Мошкіна не знав, але бачив, оскільки сторож є його підлеглим. До Мошкіна як до працівника не було ніяких нарікань чи скарг, роботу виконував у межах своїх повноважень – сторожа. 

За словами Шугалевича, підвальне приміщення на балансі підприємства перебуває з 1 листопада 2022 року, і в цьому приміщенні функціонує найпростіше укриття. Також за словами директора, ніяких відповідних документів про внесення цього підвалу до переліку укриттів не було, а про те, що це є укриття – побачили на онлайн-мапі укриттів міста Києва. Олег наголосив, що відповідні служби та комісії не здійснювали перевірку укриття і ніякого акту за результатами не було. Перша інспекція укриття відбулася вже після трагедії, а за результатами складено акт огляду.

Будівля побудована таким чином, що в підвал можна зайти двома шляхами — через центральний вхід і через внутрішній дворик, це називається евакуаційним входом. Для того, щоб контролювати, хто і скільки людей заходить — був сторож, який відкривав і бачив людей. Сторожі за наказом директора призначені відповідальними за приміщення. У них є окреме приміщення, вони мали всі ключі, дублікати були в реєстратурі. Вхід в підвальне приміщення був відкритий завжди. 

На момент трагедії директор поліклініки був вдома, за 20 хв після вибуху чоловік вибіг на двір і вже там дізнався про трагедію біля поліклініки. У відповідь на питання прокурора, пан Шугалевич відповів, що окремої відповідальної людини за укриття не було і немає. Особисто спускався в підвал. На сьогодні має документи комісії, де зазначено, що це укриття не рекомендовано до використання (бо в підвалі труби з кипʼятком і високовольтні кабелі). 

Також директор ще раз повторив, що ніхто не погоджував і не повідомляв про внесення укриття на мапу укриттів міста Києва. Сторона захисту уточнила в пана Олега, чи відомі йому функціональні обовʼязки Мошкіна, оскільки вони забороняли сторожу пускати сторонніх людей у приміщення лікарні. Директор відповів, що не знає функціональних обов’язків, а такої заборони не було. Також директор не памʼятає чи отримував накази про облаштування укриття. Коштів від місцевої влади на облаштування укриття не отримував. Щодо стану укриття, то за його словами туалет в укритті працював і працює, вогнегасники, технічна і питна вода і аптечка були.

Суддя уточнив за входи до укриття: входом рахувався вхід через центральний вхід. А той що з внутрішнього дворика — рахувався евакуаційний і був закритий. Щодо того, чи чути сигнал повітряної тривоги, директор повідомив, що у підвалі та на поверхах – ні. На його думку, з кімнати сторожів почути тривогу при зачинених вікнах було неможливо.

Покази потерпілого

О 14:53 суд закінчив допит директора поліклініки та звернувся до присутніх з пропозицією заслухати потерпілого – пана Петра, чиї рідні загинули під час трагедії. Заперечень не було і суд ухвалив змінити встановлений порядок та перейти до допиту потерпілого. 14:55 розпочався допит пана Петра. У трагедії загинула його невістка Оля та внучка Вікторія. Сам чоловік свідком трагедії не був. У ніч на 1 червня він з жінкою прокинулися через тривогу. Жінка Петра отримала дзвінок від свахи, яка сказала, що діти потрапили під обстріл. Тоді подружжя зібралося та побігло до поліклініки, де шукали та знайшли внучку та невістку. 

За словами чоловіка, коли він ходив із внучкою в укриття, то воно було завжди відкрите, скарг на укриття не чув. До трагедії сирену чутно не було, а зараз поставили нову систему і тепер чути. На думку пана Петра, укриття було добрим, бо виконувало свою роль — оберігати людей. У цьому укритті були місця для сидіння, канапи та стільці, було світло. В укритті чоловік почувався безпечно. Бачив, що в укритті прокладені високовольтні кабелі та труби, але це було вже на другому плані.

Чоловік повідомив суд, що у наступних засіданнях йому складно буде брати участь. Суддя також запитав у потерпілого його думку щодо міри покарання Мошкіна, у випадку доведення його вини. «Мошкін нікого не вбивав, але ми знаємо хто вбив мою внучку, невістку і ще одну жінку… Він причетний до трагедії, бо двері були закриті…Нехай все буде за законом».  Чоловік сказав, що не може сказати, на що заслуговує охоронець, тому міра покарання – на розгляд суду. 

15:08 – суддя повідомив, що порядок денний вичерпано та запитав присутніх щодо подальших дій:

• Прокурор запропонував продовжувати;
• Адвокат запропонував відкласти;
• Мошкін підтримав адвоката. 

Суд вирішив відкласти розгляд справи на 26 березня 12:00. 15:11 – засідання закінчено.