Російська влада утримує Олександра Ягодинського з-під Вишгорода понад пів року
Вже понад пів року родина Олександра Ягодинського не має жодної інформації про нього, окрім листа на один рядок та інформації від потенційних шахраїв, які стверджують, що знають про місце його перебування на території РФ.
Історія з незаконним затриманням 30-річного Олександра розпочалася 26 березня цього року, коли його, разом з неповнолітнім на той момент братом – Владиславом, затримали російські військові на блок-посту у с. Хочева Вишгородського району Київської області.
Чоловіків, які поверталися до села Оране на велосипедах автодорогою «Київ-Страхолісся», близько 14:00 зупинили четверо військових РФ. Окупанти забрали у братів Ягодинських паспорти, наказали закотити одяг, щоб перевірити татуювання на руках і ногах. Татуювань російські військові не виявили, натомість почали обговорювати гіпотетичну причетність братів до диверсантів.
Пізніше до блокпосту приїхав БТР з двома військовими РФ з літерою «V» на капоті, після чого ті, погрожуючи хлопцям зброєю, заштовхали братів до БТРа, який вирушив до Чорнобиля.
Проїхавши річку Вуж, військові РФ одягнули братам Ягодинським на голову чорні сміттєві пакети. Їм зв’язали руки за спиною, обох чоловіків російські військові побили. Через деякий час хлопців вивезли у невідомому напрямку, де їх передали невідомим особам, які були одягнуті в чорну тактичну форму з написом на спині «Русская милиция». Також у приміщенні, до якого привезли братів Ягодинських, перебували особи у камуфляжній формі зеленого кольору з шевронами прикордонної служби Республіки Білорусь. Спілкуючись з ними Владислав дізнався, що вони перебувають на заставі прикордонної служби Республіки Білорусь у м.Наровля.
Для визначення подальшої долі Владислава Ягодинського працівники прикордонної служби Республіки Білорусь зв’язалися з представниками Червоного Хреста. Пізніше, близько 22:00 26 березня на заставу прибув працівник МНС Республіки Білорусь, забрав Владислава та доставив його до гуртожитка у Мозирі, де хлопця протримали 4 дні. Разом з тим, старший брат Владислава, Олександр Ягодинський залишився на заставі прикордонної служби Республіки Білорусь.
Пізніше Владислава перевезли до дитячого будинку. Звідти він, зрештою, за сприяння представників Червоного Хреста та завдяки допомозі волонтерів, зміг потрапити додому 22 квітня, тобто, майже через місяць поневірянь у Білорусі.
Якщо історія молодшого з братів Ягодинських, можна сказати, завершилася щасливо, то подальша доля його брата невідома. Наразі лише відомо, що він, найбільш ймовірно, перебуває на території РФ, в одному з виправних закладів. І скоріш за все, цей виправний заклад знаходиться у російському Брянську. Мати Олександра, Лариса Ягодинська, повідомила нам, що з нею на зв’язок виходили невідомі люди, які стверджували, що її син перебуває в СІЗО№5 Таганрога, на Півдні Росії. Також три тижні тому, вона змогла отримати листа, в якому почерком її сина, російською мовою написано «Жив здоров все хорошо» (стиль і пунктуація збережені – ред.).
Нагадаємо про флешмоб ініціативи Центру Громадянських Свобод Prisoners Voice – #ReturnThemHome #PrisonersVoice
Поширюйте історію Олександра та інших полонених на своїх сторінках в соцмережах.
Щоб підтримати флешмоб треба зробити три прості кроки:
1) Оберіть історію когось із тих, хто знаходиться в російському полоні, https://cutt.ly/returnthemhome.
Заходьте за цим посиланням щодня, і обирайте інші історії, ми будемо постійно їх додавати.
2) Викладіть цю історію з фото у власних соцмережах (інстаграм, фейсбук, твіттер, ТікТок) додаючи хештеги #ReturnThemHome #PrisonersVoice
3) Тегніть під фото такі організації, як-от United Nations International Committee of the Red Cross, OSCE – The Organization for Security and Co-operation in Europe та представників влади іноземних країн. Наприклад президента, прем’єра, та омбудсмена країни у якій ви живете.
Контакти рідних: Лариса Олександрівна Ягодинська +38 098 715 59 47.
