Чи є шанс змінитися в польоті? Підсумки правозахисників щодо карантину презентували у Харкові

Правозахисники та експерти представили своє бачення та рекомендації щодо змін у карантинних обмеженнях під час презентації звіту “Відповідь на виклики COVID-19 та права людини” 23 липня у Харкові. 

Актуальність теми презентації складно переоцінити, оскільки розгортання обмежень прав людини в Україні відбувалося на фоні безпрецедентної, принаймні з точки зору останнього століття, епідеміологічної кризи світового масштабу та відсутності напрацьованих рецептів її вирішення, чи, навіть, очевидних кращих практик подолання. Це пояснює своєрідний адміністративний шок, який, у спробі швидко та ефективно взяти ситуацію під контроль, пережила не лише Україна, але й інші країни світу.

“Для того, щоб виправити ситуацію, Україна має потурбуватися в першу чергу про законодавчу оснащеність у відповідь на ці епідеміологічні загрози. Фактично прийняті політичні рішення не створюють чесних, зрозумілих правил гри, коли ти наперед розумієш, що буде з тобою в тій чи іншій ситуації. Ми маємо перейти зі стадії політичних рішень у дуже складній ситуації, дуже небезпечній ситуації і включати право, щоб розробляти ці чесні правила гри. Мені здається, що насправді наш звіт це такий малесенький крок до того, щоб таку дискусію почати й якось з цими правилами гри почати працювати,” – зазначила Любов Галан, координаторка проектів Центру громадянських свобод.

Викликом для органів влади, на думку експертів, став брак належної комунікації й нерозуміння населенням самої загрози. Непропорційність певних обмежень ще більше підірвала довіру людей до загальної потреби впроваджувати карантин у будь-яких формах.

Люди не сприймають це як загрозу. Вони на підставі цього не сприймають ті обмеження, які хоче запровадити держава. Вони не розуміють чому не можуть їздити на роботу на метро чи чому порушується звичайний алгоритм моїх дій чи життя. А взагалі пропорційність для нашої правової системи це така чужорідна штука. Ми дуже рідко це застосовуємо. У нас такий підхід: все або нічого. Відповідно, закриваємо все. Тобто, коли закрили все, то з’ясувалося що головні в боротьбі з коронавірусом – медики не можуть добратися до роботи”, – Андрій Черноусов, провідний експерт Харківського Національного інституту соціальних досліджень.

Одною із найбільш постраждалих сфер від поширення пандемії в Україні залишається бізнес-сфера. На фоні стрімкої кількості скорочень та незахищеності працівників постало питання, якою мірою держава може підвищувати соціальну відповідальність частини підприємців, а також чи комунікують органи влади із цим сектором в умовах кризи. Так, Харківська обласна ініціатива “Громадська альтернатива” провела свій власний аналіз у міжнародному зрізі.

“Ми поставили такі питання: чи пов’язує держава, наприклад, надання допомоги бізнесу пов’язаному з коронавірусом, чи пов’язує вона з дотриманням прав людини з боку такого бізнесу? Чи роз’яснює держава бізнесу його зобов’язання і ризики пов’язані з його діяльністю, з негативним впливом на права людини в умовах COVID-19? Чи підказує вона? Чи надає рекомендації? Чи ставиться під питання так званих “ґіґ”-працівників? “Це Uber, Glovo і т.д. Ті, які не є найманими працівниками, а відповідно не мають соціального захисту.” – Олена Уварова, експертка Харківської обласної фундації “Громадська альтернатива”.

Проблемною, на думку, правозахисників, залишається ситуація у місцях несвободи. За свідченнями засуджених значна кількість запроваджених протиепідемічних заходів на практиці виконуються. Але з іншого боку, багато вимог, які можуть мати вирішальне значення, фактично не виконуються. Наприклад, немає змін щодо пересування засуджених територією колонії, не забезпечено додаткових санітарно-гігієнічних обмежень під час виводу засуджених на роботу.

“В місцях несвободи існує діаметрально протилежна ситуація. Якщо ми у вільному суспільстві говоримо про те, що була введена низка заходів, яка є в певному розумінні необгрунтованою, неадекватною тим загрозам, тим викликам, що виникли, або їх інтенсивність не дуже відповідає. Все одно вони введені, на них наполягають. Застосовують якісь заходи відповідальності. І все це виглядає як фарс відносно якого звичайні люди починають реагувати. В місцях несвободи складається протилежна ситуація,” – Михайло Романов, експерт з кримінального виконавчого права Харківської правозахисної групи.

Крім того, експерт нагадав про те, що необхідним кроком залишається проведення амністії. Зокрема, низка правозахисних організацій та політв’язнів звернулися до Президента України нещодавно окремою заявою.

На переконання учасників, вкрай необхідно реалізувати згадані рекомендації для прийняття рішень щодо збільшення ефективності боротьби з поширенням коронавірусу та недопущення помилок та зловживань у ході контролю за дотриманням обмежувальних заходів. Оскільки такі кризи з великою імовірністю виникатимуть у найближчому майбутньому. Провідні епідеміологи світу та Всесвітня організація охорони здоров’я попереджають про практичну невідворотність нових хвиль поширення коронавірусу. Це вимагає від держав ревізії підходів до обмежень прав людини та калібрування політик у відповідь на поширення вірусних захворювань.

Модерувала захід – правозахисниця та президентка Харківської обласної фундації ” Громадська Альтернатива” – Марія Ясеновська

Відеозапис презентації є доступним за посиланням.