Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Поділитися