Міжнародне гуманітарне право має винести уроки з російської агресії, – правозахисники

Російська агресія має стати тим уроком, що призведе до реформування всієї системи міжнародного гуманітарного права і дозволить зменшити масштаб порушень прав людей під час війни. Про це йшлося під час чергової міжнародної дискусії правозахисників у форматі Solidarity Talks на тему “Порушення міжнародного гуманітарного права під час війни: що можуть правозахисники?”, яку провели «Центр Громадянських Свобод» (ЦГС) та Міжнародна Гельсінська асоціація.

«Під час російської агресії проти України, порушення міжнародного гуманітарного права стали масовими: навмисні вбивства некомбатантів та військовополонених, обстріл цивільної інфраструктури, незаконне позбавлення волі, тортури та знущання. Чимало з цих злочинів відбувалися у межах державної політики Росії», – зазначив Михайло Савва, член експертної ради ЦГС. Наприклад, щонайменше кілька сотень цивільних українців, які не брали участі у військових діях, були затримані, вивезені до РФ і позбавлені волі у статусі військовополонених. Російська влада приховує інформацію про місце їх знаходження.

Порушення міжнародного гуманітарного права – дуже гостра проблема, вирішення якої потребує як швидкої реакції світу на кожне порушення, так і змін деяких міжнародних правових норм. Женевські конвенції, спрямовані на захист людей під час війни, були прийняті понад 70 років тому. Відтоді значно змінилися наші уявлення про права людини та людську гідність. Змінились технічні можливості. Наприклад, у Женевських конвенціях та прийнятих пізніше протоколах до них нічого не сказано про використання електронної пошти для спілкування військовополонених із родичами.

Учасники дискусії навели численні факти порушень та воєнних злочинів. Голова громадянської ініціативи “Пошук.Полон”, адвокат Микола Полозов звернув увагу на цілу низку конкретних проблем невиконання Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права, наприклад, на утримання у полоні важко поранених, людей з ампутаціями.

Як одна з найважливіших проблем – відсутність санкцій за порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Що робити, якщо держава постійно порушує взяті на себе зобов’язання? Член експертної ради Центру Громадянських Свобод, Костянтин Задоя, запропонував створити спеціальний міжнародний орган, який контролював би дотримання норм міжнародного гуманітарного права. «Це не вирішить усіх проблем, але створить нові можливості для запобігання воєнним злочинам», – зазначив він. Один із спікерів, Сергій Кривенко, вважає актуальним формування міжнародного майданчика організацій громадянського суспільства для обговорення проблем дотримання міжнародного гуманітарного права та підштовхування держав до покарання воєнних злочинців.

Сьогоднішній Solidarity Talks відкрив серію дискусій щодо реформи міжнародного гуманітарного права з урахуванням уроків російської агресії. Учасники зробили перший крок у розробці цієї складної проблеми. Наступна зустріч відбудеться 30 листопада.