Всі ми знаємо, за що ми боремося, – Олександра Романцова. Головне з візиту до Норвегії

З 24 по 27 лютого виконавча директорка Центру громадянських свобод перебувала з робочим візитом у Норвегії. Поїздку організував Нобелівський  центру миру та Посольство України в Норвегії. Олександра Романцова відвідала Осло, Берген і Крістенсан.

Берген

У п’ятницю, 24 лютого, у річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну, правозахисниця та нобеліантка Олександра Романцова взяла участь у міжнародній конференції «Війна проти України – відповідальність і відповідь», яку організував  Бергенський університет і Посольство України в Норвегії.

Під час свого виступу Олександра Романцова розповіла про ініціативу «Трибунал для Путіна», яка задокументувала понад 30 тисяч воєнних злочинів  та жагу українців до справедливості. Вона зазначила, що всі задокументовані дані аналізують і таким чином визначають, що є системною практикою воєнних злочинів російської армії, і яка ланка керівництва  стоїть за наказами вчиняти той чи інший тип міжнародного злочину

«Яскравим прикладом є обстріл лікарень. Лікарні – це об’єкти захищені гуманітарним правом і ми бачимо постійне його порушення на території України, де обстрілюють неймовірну кількість лікарень. Це дозволяє нам зробити висновок, що це рішення  когось із високих чинів в армії РФ. Отже, коли ми говоримо про трибунал для Путіна, ми говоримо про покарання всіх тих людей, які несуть відповідальність за воєнні злочини в Україні, бо вчинили чи наказали вчиняти їх», – зазначила Романцова.

Осло

У суботу, 25 лютого, Олександра Романцова виступила у мерії Осло. Там відбувся день відкритих дверей для українців. Окрім виконавчої директорки Центру громадянських свобод до української діаспори звернулася очільниця столиці Норвегії Маріанна Борген, тимчасово повірена у справах Посольства України в Норвегії Лілія Гончаревич та виконавча директорка Нобелівського центру миру К’єрсті Флегстад.

Також до річниці повномасштабного вторгнення Росії у мерії Осло відкрили виставку присвячену правозахисній роботі Нобелівських лауреатів 2022 року та прикладам боротьби звичайних людей за свої права по всьому світу.  «Ніхто не планує здаватися» – гасло і назва цієї виставки, в якіє є багато прикладів з України.

Крістенсен

У неділю, 26 лютого, Олександра Романцова виступила на заході під назвою «Знак солідарності за Україну» у Крістенсані. На початку виступу вона подякувала громаді міста за гостинність і притулок, який Крістенсен надав сотням українців, а далі розповіла про боротьбу українців. 

«Звичайні люди, жінки та чоловіки: вчителі, водії таксі, власники магазинів, фахівці з IT, журналісти, танцівники балету, письменник та багато інших – зараз на лінії фронту захищають демократичний вибір України зі зброєю в руках. Усі інші українки та українці, об’єднанні волонтерськими ініціативами по всій Україні та всьому світу підтримують бійців на фронті, один одного та вразливі групи: дітей, літніх людей, людей з інвалідністю – всі ми знаємо за що боремось», – зазначила правозахисниця.

Також Олександра Романцова вкотре наголосила на тому, що світ має об’єднатися, аби притягнути Путіна до відповідальності за весь той жах, який він та його оточення чинить в Україні. 

«Путін дуже конкретно визначив свою мету – він бажає, щоб України не існувало. Саме тому ми так прагнемо правосуддя – ми прагнемо створення міжнародного трибуналу проти злочину Агресії – бо це має бути зупинено! Злочини мають бути покарані, щоб вони не повторювались», – резюмувала Романцова.

І знову Осло

У понеділок, 27 лютого, Олександра Романцова виступила з промовою в межах традиційних «Розмов з Нобелевських лауреатами» в бібліотеці Університету Осло на заході під назвою «Рік повномасштабної війни проти України: чи можлива справедливість?». Правозахисниця розповіла про те, як документування ініціативою «Трибуна для Путіна», може допомогти притягнути до відповідальності винних в воєнних злочинах. Вона наголосила, що борючись з російською агресією, Україна захищає не лише свою незалежність, а й безпеку Європи. Йшлося й про те, що може зробити міжнародна спільнота, аби притягнути Росію до відповідальності, як за сучасні злочини вчинені в Україні, так і за історичну несправедливість з боку радянської влади, як от Голодомор та депортацію кримських татар.