Опубліковано дослідження про ситуацію тиску держави Білорусь на людей через “соціальну неблагоднадійність” та погрози вилучення дітей
Авторка дослідження: Чурко Дарина, білоруська правозахисниця, експертка в сферах прав людини, прав жінок та дітей. Працювала тривалий час з темами дискримінації по відношенню до жінок, домашнього насильства, трудової дискримінації, а також, з випадками соціально небезпечного становища. Консультантка по роботі над дослідженням – Марія Ясеновська, президентка ХОФ Громадська Альтернатива, експертка коаліції Права дитини в Україні.
“З літа 2020 року люди в Білорусі беруть участь в мирних демонстраціях проти дій влади: арештів претендентів в кандидати в президенти, ескалації насильства в день виборів і після (9-11 серпня), недовіри до результатів виборів. З літа 2020 року людей незаконно затримують, їм надходять погрози, піддають тортурам. Ситуація з правами людини в Білорусі перебуває у кризі. Притягнення людей до відповідальності – адміністративної або кримінальної – в цій ситуації є інструментом тиску на людей. Їх притягують до адміністративної відповідальності за абсурдних підстав: за прапор Японії в вікні, за біло-червоний одяг, за біло-червоно-білий прапор у вікні, за білий аркуш А4 у вікні.
Крім притягення до відповідальності білоруська держава використовує й інший, найбільш болючий інструмент тиску: погрожують поставити політично активних громадян з дітьми на облік як неблагодпанійну родину, тобто визнати сім’ю, яка перебуває в соціально небезпечному становищі(далі – СНС), що може призвести до контролю владою сім’ї, за їх приватним життям (систематичні візити додому), а також до вилучення дітей у політично активних батьків.
До подій Білорусі 2020 го року тиск через дітей був також поширений в Білорусі, однак кількість випадків була меншою. Так, наприклад, увагу державних органів привертали сім’ї, в яких діти відмовлялися вступати в Білоруську республіканську спілку молоді (державна молодіжна структура), на дітей, чиїх батьків залучалися за ст. 23.34 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення порядку організації або проведення масових заходів), а також дітей, які замість червоно-зеленого прапора (державного) на уроках малювали або використовували біло-червоно-білий прапор.
Цей матеріал підготовлений для того, щоб показати випадки непропорційного використання влади і інструментів СНС державними органами з метою тиску на політично-активних людей через їхніх дітей. Звіт містить аналіз якісних і кількісних даних, зібраних з анкет, розповсюджених у мережі Інтернет і орієнтованих на білоруську аудиторію – анкета пошиювалась серед внутрішньо-білоруських груп, каналів. Тематика анкет – “Соціально небезпечне становище (СНС), загрози вилучення дітей”. Респонденти, які заповнили анкету, в п’ятдесяти відсотках випадків вже виїхали за межі Білорусі, решта 50% респондентів – все ще в Білорусі.
Анкета була розроблена і поширювалася упродовж одного місяця. Кількість людей, які заповнили анкету – 24. Така кількість обумовлюється наступним: з моменту початку репресій (літо 2020 року) минув рік, кількість людей, які залучалися за політичними статтями в рамках адміністративного процесу близько 33 тисяч чоловік за 2020 рік. При цьому 84,7% опитаних правозахисним центром “Вясна” були залучені судом до адміністративної відповідальності, – це люди, які не є правохисниками, журналістами або актівістами недержавних організацій. Це свідчить про те, що люди, які відбували покарання є не залученими в політику, громадські рухи.
Таким чином, фактор страху і реальних репресій є головним. Другим фактором є короткий термін поширення анкети, а також незалучення публічних медіа. ЗМІ були не задіяні, оскільки в момент поширення анкети відбувались посидені репресії проти них: обшук в офісі TUT.BY – арешт журналістів, робітниць і працівників ЗМІ.
Респондентам там було запропоновано відповісти на 16 питань, що включали в себе опис фактичної і юридичної причини відвідування їх соціальними чи іншими службами; розгорнуті відповіді на питання про конкретні дії, що застосовувалися відносно дорослих і дітей; емоційний і фізичномий стан дорослих і дітей в результаті дій органів держави.
Дослідження підготовлено в рамках стажування в Центрі громадських свобод (Україна), в рамках кампаніі #BelarusWhatch
