ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Крим

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.

Заява щодо розгляду апеляційної скарги у справі політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова

8 Травня, 2020

14 травня 2020 року Апеляційний військовий суд м. Власіха (Російська Федерація) розглядатиме апеляційну скаргу на вирок кримськотатарському блогеру, медіакоординатору «Кримської солідарності» Наріману Мемедемінову, якого окупаційна влада Криму у жовтні 2019 року засудила до двох із половиною років позбавлення волі за звинуваченнями у закликах до тероризму.   

 

Цей вирок у поєднанні з забороною Наріману Мемедемінову адмініструвати сайти протягом двох років став черговим проявом системної політики Росії, спрямованої на знищення свободи слова у Криму та придушення незалежного активістського руху.

 

Протягом останніх шести років окупації півострова правозахисники задокументували понад 300 випадків тиску на журналістів, включно з фізичними нападами, тортурами, свавільними затриманнями, захопленням майна, обшуками, погрозами, психологічним тиском, відмовами в доступі до інформації та іншими формами перешкоджання журналістській діяльності. Одним із головних інструментів переслідування кримськотатарських активістів, блогерів та журналістів на півострові є застосування окупаційною владою антитерористичного російського законодавства, яке було використане і проти Нарімана Мемедемінова.

 

Переслідування Мемедемінова засудили багато міжнародних організацій, зокрема про це йдеться у резолюції Європейського Парламенту від червня 2018 року. Звільнення Нарімана Мемедемінова та інших кримськотатарських громадянських журналістів також вимагав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. У листопаді 2019 року Мемедемінов та інші ув’язнені кримськотатарські стрімери отримали Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка від Національної спілки журналістів України. У квітні 2020 року у зв’язку із пандемією COVID-19 міжнародний Комітет захисту журналістів закликав звільнити Мемедемінова в числі інших журналістів, ув’язнених авторитарними країнами.

 

Розгляд апеляційної скарги у справі Нарімана Мемедемінова, що відбудеться 14 травня 2020 року у Апеляційному військовому суді м. Власіха, несе у собі нові загрози. У зв’язку з обмеженнями пересування, що запроваджені на території Росії на час боротьби з поширенням коронавірусу (які також діють на території окупованого Криму), на засідання суду не зможуть  прибути рідні Нарімана, а адвокати будуть брати участь через відеозв’язок. У випадку обмеженої можливості участі захисників і висвітлення перебігу судового засідання існує ризик, що сторона обвинувачення зможе домогтися повернення справи в першу інстанцію та збільшення строку позбавлення волі для Мемедемінова.

 

Ми, правозахисні, медійні та інші громадські організації, звертаємося до демократичних урядів країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії і просимо вимагати від РФ негайного звільнення Нарімана Мемедемінова і припинення переслідування громадських журналістів та активістів в окупованому Криму, а також посилити санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації, які причетні до політично мотивованого переслідування Нарімана Мемедемінова, інших громадян України та грубих порушень прав людини та воєнних злочинів у Криму.

 

Ми закликаємо міжнародні організації, зокрема ООН, ОБСЄ, Раду Європи:

 

– звернутися до РФ щодо негайного звільнення Нарімана Мемедемінова, інших журналістів та активістів і припинення згортання свободи слова в Криму;

 

– сприяти проведенню моніторингу політично мотивованих судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях та окупаційних кримських “судах”;

 

– сприяти забезпеченню роботи на території окупованого Криму незалежної моніторингової місії щодо ситуації з дотриманням прав людини, зокрема свободи слова і захисту прав журналістів.

 

Центр прав людини ZMINA

Національна спілка журналістів України

Медійна ініціатива за права людини

Кримська правозахисна група

КримSOS

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянських свобод

Результаты поиска:

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Заява правозахисників щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму

31 Серпня, 2020

Заява щодо чергових обшуків і затримань в окупованому Криму


Українські правозахисні організації висловлюють рішучий протест проти чергових обшуків у будинках кримських татар. Як відомо, вранці 31 серпня 2020 р. окупаційна влада вкотре вдалася до практики застосування свавілля по відношенню до громадян України, які займаються громадською діяльністю на території окупованого Криму.
Російські силовики провели обшуки в трьох будинках кримськотатарських активістів.

 

Після обшуків були затримані активісти Енвер Топчи, Айдер Аблякімов і Ридван Умеров, а також журналіст і активіст Айдер Кадиров, в якого обшук не проводили. Всіх затриманих відвезли до Управління ФСБ в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання.

 

Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як намагання окупаційної влади знищити залишки громадянської активності та незалежної журналістики в Криму. Приміром, Айдер Кадиров є кореспондентом “Кримської солідарності” – громадського руху, який оперативно висвітлює становище політв’язнів та надає допомогу їх родинам. Крім того, як показує практика репресій, кримські татари найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску і залякувань з боку російської окупаційної влади.   

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму: 

  • ▪️ негайно звільнити всіх затриманих; 
  • ▪️ провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань і притягнути винних у незаконних діях до відповідальності; 
  • ▪️ припинити спроби знищення громадського активізму і незалежної журналістики в Криму шляхом обшуків, затримань, кримінального та адміністративного переслідування громадян України, незгодних з окупацією Криму;
  • ▪️ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму і припинити невиправдане застосування російського кримінального законодавства для придушення опору окупації.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав: 

  • ▪️ продовжувати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування груп населення, незгодних з окупацією Криму і репресіями проти кримчан; 
  • ▪️ засудити використання Росією її власного законодавства до громадських активістів і незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму; 
  • ▪️посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно осіб, причетних до грубих порушень прав людини.

 

Детальна інформація:

 

31 серпня близько 6 ранку, в Радянському і Судакському районах окупованого Криму співробітинки російської поліції та ФСБ провели обшуки в будинках трьох кримських татар. В смт. Совєтськ обшукали будинок активіста Енвера Топчи. За словами його дружини, Силовики не надали ордер на обшук і вилучили техніку. У Судаку був обшук у будинку Рідвана Умерова, активіста і муедзина місцевої мечеті. У селищі Сонячна Долина Судакського району обшук пройшов у Айдера Аблякімова, активіста та працівника МНС. Наразі немає інформації щодо того чи було щось вилучено в ході цих двох обшуків. 

 

У селі Розливи Нижньогірського району був затриманий Айдер Кадиров, журналіст «Кримської солідарності» і кореспондента «Грані.ру». У нього вилучили український паспорт. Особи, що затримали Кадирова, приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків. 

 

Станом на 11:00, всіх активістів затримали і відвезли в УФСБ Сімферополя для допиту без пояснення причин затримання.

 

За словами дружини Айдера Кадирова, силовики питали її чоловіка, чи знає він певного Уміджона Дададжонова, щодо якого відкрито кримінальну справу за ч. 2. ст. 205.5 КК РФ (участь в діяльності терористичної організації). Силовики запевнили родичів Айдера Кадирова, Енвера Топчи та Ридвана Умерова, що активістів після допиту відпустять.

 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в домах кримськотатарських активістів.

 

Центр громадянських свобод

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

 

ГО КримSOS

 

Центр прав людини ZMINA 

 

Кримська правозахисна група

 

ЦГП “Альменда”

 

Українська Гельсінська група з прав людини

 

Харківська правозахисна група

 

Правозахисний центр “Дія”

 

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Заява правозахисних організацій щодо нової хвилі арештів в окупованому Криму

7 Липня, 2020

7 липня 2020 року представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в тимчасово окупованому Криму. Після цього сімох затриманих – Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова – відвезли в управління ФСБ Сімферополя.

 

За попередньою інформацією, затриманих звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною.

 

Це чергова хвиля масових обшуків у Криму (востаннє схожий інцидент відбувся в березні цього року). Застосування антитерористичного законодавства Російської Федерації в якості інструменту переслідування кримських мусульман, кримськотатарських активістів та громадянських журналістів стало традицією усіх років окупації півострова.

 

Таким чином, список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 100 осіб.   зі ста –  кримські татари.

 

З огляду на це, вимагаємо від Російської Федерації та окупаційної влади Криму:

 

  • негайно звільнити всіх затриманих;
  • провести оперативне, ефективне та неупереджене розслідування незаконних затримань та випадків фізичного насильства у Криму, а також притягнути винних у незаконних діях до відповідальності;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним діям у майбутньому;
  • звільнити усіх раніше незаконно затриманих політичних в’язнів та припинити переслідування кримських татар, кримських мусульман, активістів та громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, кримінальні звинувачення, конфіскацію майна та інші види репресій.

 

Ми закликаємо міжнародні організації та уряди іноземних держав:

 

  • продовжувати здійснювати тиск на російський уряд, щоб зупинити переслідування представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів;
  • засудити використання Росією її власного законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів у тимчасово окупованому Криму;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, та ввести персональні санкції стосовно причетних осіб.

 

Детальна інформація:

 

7 липня 2020 року російські силовики провели масові обшуки в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму, а також Алушті, унаслідок чого було затримано семеро осіб.

 

Перші обшуки розпочалися близько 4-ї ранку 7 липня. На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони, загальнодоступну релігійну літературу та комп’ютери.

 

Після завершення обшуків силовики затримали сімох осіб: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова та Зекір’ю Муратова. Ділявера Меметова, у якого також пройшли обшуки, не виявилося вдома, його місцезнаходження зараз невідомо.

 

Затримані виступали проти репресій у Криму. Так, Еміль Зіядінов – активіст і відеострімер; Ісмет Ібрагімов та Алім Суф’янов – активісти, останній активно відвідував судові процеси за політично мотивованими справами; Олександр Сізіков має інвалідність І групи, повністю втратив зір у 2009 році, виходив на одиничні пікети на підтримку політв’язня Едема Смаїлова; Вадим Бектеміров – активіст, релігійний діяч; Сейран Хайретдінов – організатор мусульманських свят, активно відвідував судові процеси щодо кримських татар.

 

За попередньою інформацією, затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності “терористичної” організації “Хізб ут-Тахрір” та участь у її діяльності).

 

Тут можна переглянути відео із завершення обшуку в домі активіста Еміля Зіядінова.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр  прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр громадянських свобод

ГО КримSOS

Комітет Верховної Ради підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

10 Червня, 2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору у комітет і керівництву парламенту.

Відзначимо, що ЦГС є одним з координаторів Релігійного круглого столу. Формат, в якому представники різних релігійних конфесій обговорюють захист прав людини, права на віросповідання, а також спільну роботу конфесій і громадянського суспільства можна назвати унікальним для України.

Детальніше за посиланням

Правозахисниця про викрадення українців російськими спецслужбами

9 Червня, 2020

Зникнення українського солдата на кордоні з Кримом знову підняло питання викрадення українських громадян російськими спецслужбами. Координаторка ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk розповідає відомі випадки викрадень і про те, що далі відбувається з викраденими українцями в Росії

 

Верховна Рада розгляне проєкт, до якого закликали правозахисники, щодо захисту ПЦУ в анексованому Криму

5 Червня, 2020

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України має намір 3 червня розглянути проєкт постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

 

Детальніше читайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/news-komitet-rozhliane-postanovu-schodo-ptsu-v-krymu/30649125.html

Олександра Матвійчук в большом материале «Ув’язнені голоси Криму»

26 Травня, 2020

“Громадянські журналісти — це люди без професійного журналістського досвіду, які використовують сучасні інструменти та інтернет-технології, щоб створювати та розповсюджувати інформацію. Вони також можуть перевіряти достовірність інформації, яка поширюється традиційними ЗМІ. Як правило, вони виступають від першої особи, що підкреслює суб’єктивний характер їхніх публікацій. Ці люди можуть взагалі не знати про існування журналістських стандартів чи принципів журналістської етики. Але за певних умов саме громадянська журналістика стає більш ефективною за професійні медіа. І окупований Крим — яскравий тому приклад”.

Координаторка нашої ініціативи #PrisonersVoise Olexandra Matviychuk у великому матеріалі колег PEN Ukraine про переслідування громадянських журналістів в окупованому Криму. Читайте статтю за посиланням

Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

22 Травня, 2020

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Онлайн прес-конференція: «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції»

19 Травня, 2020

АНОНС

Онлайн прес-конференція: “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.

 

21 травня (четвер) 2020 р., об 11:00 (за київським часом) на платформі ZOOM відбудеться онлайн прес-конференція, на якій представники українських та міжнародних правозахисних організацій зосередять увагу медіа на послідовному впровадженні Кремлем гібридної депортації кримських татар на півострові та нагадають про річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва. Зокрема, буде розказано про нові міжнародні санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань. Також правозахисники нагадають про глобальну петицію до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ щодо порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрьмах коронавірусною інфекцією COVID-19.

 

Спікери:

    • Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ);
    • Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва);
    • Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон); 
    • Майє Мустафаєва, дружина Сервера Мустафаєва (Сімферополь);
    • Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).

Мови заходу: українська та російська.

 

Для участі в онлайн-брифінгу потрібно: 

  1. Зареєструватися за посиланням:

https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_k8clSrInT6iZWY_of7Mu-g

  1. На пошту вам надійде лист із підтвердженням та унікальним лінком для участі.
  2. Ви можете приєднатися до онлайн-брифінгу за допомогою своїх браузерів або програми ZOOM на комп’ютері чи смартфоні.
  3. Додаткові інструкції щодо завантаження програми ви знайдете у доданому файлі.

 

З технічних питань щодо участі у заході звертайтесь до Аліси Тимченко, +38 063 864 30 62, alisa.timchenko.kk@gmail.com 

 

Захід організований глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”.

 

Контактна особа: Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, моб. тел., е-mail: +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: глобальна акція #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Правозахисники і журналісти запустили флешмоб до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

18 Травня, 2020

Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, PEN Ukraine спільно з Кримський дімКрим_ SOSCenter for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Крым Реалииініціюють кампанію «Тиждень солідарності з киримли».

 

Розпочинаємо ми цей тиждень з онлайн-флешмобу на підтримку кримських татар, який триватиме до 24 травня.

 

Щоби долучитися до флешмобу, потрібно зробити кілька простих кроків:

 

⓵ сфотографуватися із символом кримських татар тамґою – роздрукованою чи намальованою від руки;
⓶ опублікувати фото в соцмережах із хештеґами #QirimtatarSurgunuта #RememberGenocideMay18;
⓷ окрім фото, розкажіть у своєму дописі про те, коли ви дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли;
⓸ запросіть до участі у флешмобі своїх друзів.

 

 

FLASH MOB

Today on the Commemoration Day of Crimean Tatar Genocide, PEN Ukraine together with the Crimean House, Crimea_SOS, the Center for Civil Liberties, and the Crimea Realities initiate a campaign “The Week of Solidarity with Kirimli.”

 

We are starting this week with an online flash mob in support of Crimean Tatar, which is going to last until 24 May.

 

To join the flash mob, do these simple steps:

 

⓵ take a photo with the Crimean Tatars’ symbol, tamğa – either printed or hand-drawn;
⓶ publish it on social media with hashtags #QirimtatarSurgunu and #RememberGenocideMay18;
⓷ along with the photo tell in your post how you found out about the deportation of Crimean Tatars or first discovered the history or culture of Kirimli;
⓸ invite your friends to join the flash mob.