Позиція щодо необхідності скасування статті 185-1 КУпАП для народних депутатів
Європейський суд з прав людини у 2013 році у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України» вказав, що в Україні відсутній чіткий порядок проведення мирних зібрань. Відповідно, він зробив висновок, що будь-яке притягнення до відповідальності за порушення порядку проведення мирних зібрань, що визначено ст. 185-1 КУпАП, порушує права людини та Європейську Конвенцію про захист прав людини. Тим не менше, саме ця стаття використовувалася у 2012-2013 роках як інструмент переслідування громадянського суспільства. Дані Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів свідчать про безпрецедентну кількість відкриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у 2012-2013 роках.
Попри позитивні зміни, які відбулися в Україні після завершення Революції Гідності та визнання Указу 1988 року недійсним у рішенні Конституційного суду України у 2016 році – правозахисники змушені констатувати продовження негативної практики через спроби притягнення до відповідальності активістів та активісток за статтею 185-1 КУпАП. За спостереженнями групи “ОЗОН”, складання правоохоронцями протоколів за порушення порядку проведення зібрань мало місце щодо організаторки Маршу Жінок у Києві (8 березня 2018 року), організатора акції “Хто замовив Катю Гандзюк?” (29 січня 2019 року), організаторок акції проти підвищення тарифів у Маріуполі (4 березня 2019 року), неповнолітню активістку у Рівному – Дарину Коцюрубу (25 травня 2019 року) тощо.
У зв’язку із вищевикладеним виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах “Вєренцов проти України” та “Шмушкович проти України” та виключити статті 185-1, 185-2 із КУпАП є необхідним. Подібна відповідальність може бути встановлена наново виключно після законодавчого визначення парламентом порядку проведення мирних зібрань. На сьогодні в парламенті відсутні проекти законів, що можуть бути прийняті в найближчому майбутньому, котрі би чітко визначали такий порядок проведення мирних зібрань. Це зумовлює необхідність у негайному скасування відповідної адміністративної відповідальності, оскільки кожне її застосування становить порушення прав людини й може призвести до нових справ проти України в Європейському суді з прав людини.