Як захистити свою приватність в цифрову епоху: чергова тема Правозахисного клубу Центру громадянських свобод
28 лютого Центр громадянських свобод організував черговий правозахисний клуб на тему «Захист приватності та персональних даних». Правозахисники, юристи та інші небайдужі зібралися, щоб обговорити актуальні проблеми в цій сфері та знайти шляхи їх вирішення.
Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, розпочав дискусію з визначення поняття “приватність” та її видів. Він зазначив, що в Україні існує 4 типи: інформаційна, територіальна, тілесна та приватність комунікацій. За словами пана Захарова, законодавство про захист персональних даних з’явилося лише в 2011 році, а оперативно-розшукова діяльність часто й досі порушує право людини на приватність і потребує жорсткого регулювання. «В нашій державі 3 сфери приватності певною мірою захищені в конституції, але загалом спеціальних законів на цю тему не було. Сьогодні у сфері приватності комунікацій процеси абсолютно безконтрольні, ніякого контролю за діяльністю правоохоронних органів в цій сфері немає і вони роблять все, що хочуть. Це право в нашій країні грубо порушується», – додав правозахисник.
Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод та модератор заходу, зазначив, що і впровадження систем відеоспостереження несе ризики для приватності, отже потребує обґрунтованого врегулювання.
«Дуже важко сегментувати виклики приватності, бо вони є глобальними. Зараз дуже складні часи для розмов про приватність, бо ми зараз живемо в умовах війни, постійних загроз, тому говорити про загрози майбутнього дуже складно», — звернув увагу Роман Романов, директор програми «Верховенство права» Міжнародного Фонду «Відродження». Він додав, що виклики приватності мають глобальний характер і пов’язані з розвитком технологій, саме тому людина має бути обізнаною про ризики та способи захисту приватності. «Сьогодні дуже активно використовуються програми, які дозволяють автоматично розпізнавати обличчя людей і в певних цілях це, безумовно, виправдано. Зокрема, в цілях розслідування воєнних злочинів дуже важливо працювати з такими електронними доказами, а з іншого боку широка вживаність цих технологій несе купу ризиків», — на завершення сказав Романов.
Максим Щербатюк, програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини, висловив занепокоєння щодо того, що законодавчі ініціативи щодо персональних даних несуть певні ризики для людини. Він також поділився думкою щодо створення єдиного великого органу, який буде відповідати за захист приватності: «В ньому буде поєднано функції створення політики у сфері захисту персональних даних, так і певної функції контролю, що не зовсім правильно в контексті розподілу влади. Це може створити додаткові ризики у сфері становлення цієї інституції». Також експерт наголосив, що наразі законодавчі ініціативи щодо персональних даних включають певні речі, які стосуються штучного інтелекту, а законопроєкт про захист персональних даних багато в чому допомагає нам в контексті приведення нашого законодавства до європейських норм.
Експертка з питань захисту персональних даних та етики технологій Уляна Шадська підкреслила, що інформаційна безпека набуває особливого значення під час війни. Вона навела приклади, як ворожі сили використовують технології для збору інформації про населення та інфраструктуру, а персональні дані стають засобом для досягнення їхніх цілей. Уляна Шадська також наголосила на потребі нового законодавства у сфері захисту персональних даних: «Нам потрібне нове законодавство у цій сфері. Важливо звернути увагу, чому реально не приймається новий законопроєкт, чому ця сфера була латентною скільки років, чому всі законодавчі рішення наразі приймаються без належної системи гарантій захисту персональних даних та оновленого законодавства. Які сьогодні гарантії, того що дані зібрані для захисту держави не стануть засобом проти її громадян?».
Під час дискусії учасники клубу також обговорили проблеми захисту персональних даних в організаціях, що поширюють гуманітарну допомогу, необхідність адаптації українського законодавства до GDPR, виклики, які стоять перед Україною щодо захисту приватності через воєнні дії, важливість просвітницької роботи з питань захисту приватності. Експерти та учасники клубу дійшли спільної думки, що захист приватності та персональних даних – це актуальна проблема, яка потребує комплексного підходу. Важливо не лише вдосконалювати законодавство, але й підвищувати обізнаність людей про ризики та способи захисту своїх прав.
Цей захід організований Центром громадянських свобод в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
