Як не зашкодити тим, хто в полоні? Поради для родичів та друзів військовополонених
Знаємо, що в моменти відчаю й розпачу, кожен намагається зробити максимально багато, аби зарадити й повернути рідних додому будь-якими способами. Але часто такі старання можуть нашкодити не лише поверненню, а й здоров’ю та життю хлопців та дівчат у полоні. Dovidka.info спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Центром громадянських свобод розповідають, як не нашкодити військовополоненим.
Хто вирішує, чи потрапить військовополонений у списки на обмін?
Процес обміну військовополоненими лежить лише в державній площині. Реєстр військовополонених ведуть Координаційний штаб з питань військовополонених, Національне інформаційне бюро та Обʼєднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених. У Telegram-каналах та інших месенджерах є групи, де нібито складають списки на обмін. Усі вони не офіційні. Часто ці канали створені ворогом для нагнітання ситуації та створення психологічного тиску на рідних.
У соцмережах не варто публікувати:
- фото захисника / захисниці у військовій формі
- останнє місце його / її перебування (локації зникнення)
- номер військової частини, звання
- інформацію про бойові заслуги
Якщо дуже хочете показати, що ваша рідна людина в полоні, знайдіть якусь нейтральну фотографію та напишіть, що ви на неї чекаєте.
Мене врятувало, що противник про мене нічого не знав… А якщо рідні будуть казати, що мій Вася воює з 2014 року, отримав медалі й убив багато ворогів, обміняйте його швидше, то не факт, що його обміняють… Ворог це прочитає, і Васі буде гірше… Цього робити категорично не можна. Ми не маємо давати ворогу зайвої інформації.
Владислав Жайворонок, «Вікіпедія», захисник Маріуполя, пройшов російський полон
Як шахраї наживаються на горі рідних?
Публікуючи у відкритому доступі інформацію про розшук рідної людини, ви ризикуєте натрапити на шахраїв. Відомі випадки, коли зловмисники надсилають рідним повідомлення, що нібито знають, де полонені. І зголошуються допомогти, але вимагають кошти на дорогу чи купівлю необхідних речей. Фото розшукуваної людини шахраї беруть із допису рідних, світлину обробляють, домальовують пов’язки. Після отримання коштів шахраї зникають.
Були й такі, хто обіцяв звільнити військовополоненого за круглу суму, наприклад, $5000. У момент відчаю й безсилля рідні погоджувалися й перераховували гроші. Після цього шахраї зникали, а рідні отримували повторну психологічну травму та матеріальні збитки. У жодному разі не перераховуйте гроші нікому, хто обіцяє допомогти у звільненні військовополоненого.
Чи варто виходити на мітинги?
Так, публічні акції можна й варто проводити, акцентуючи увагу на тому, що росія чинить воєнні злочини, катує військовополонених та знущається з них. На мітингах зазвичай є західні медіа, що висвітлюють події для своєї аудиторії. Це важливо!
За час повномасштабної війни зʼявилося близько 50 громадських організацій, заснованих рідними полонених та безвісти зниклих. Ця згуртованість дає змогу підтримувати одне одного та звертатися до міжнародних організацій.
Міжнародні профільні організації, до яких можна звертатися:
- Міжнародний комітет Червоного Хреста
- Моніторингова місія ООН
- Робоча група ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень
Коли я вийшла з полону, мені почали показувати, скільки за мене боролися, скільки про мене говорили. Це психологічно настільки мене витягло, що на мене тут чекали, що мене люблять, що я тут потрібна.
Валерія Суботіна, «Нава», захисниця Маріуполя, пройшла російський полон
Кожного й кожну, хто перебуває в полоні росіян, ми пам’ятаємо й обов’язково повернемо додому!
Фото на головній: Суспільне Миколаїв.
