У Києві пройшла прес-конференція “Сіль України. День солідарності з нескореним Кримом”
До шостої річниці окупації Криму правозахисники, митці, журналісти та родичі політв’язнів оголосили проведення Дня солідарності з нескореним Кримом. Сіль стала символом Дня солідарності за ініціативи кримськотатарського митця Рустема Скібіна, який продумав візуальне оформлення заходу.
“Нескінченно довгих шість років окупації намагаються відірвати з корінням Крим від України. Але доти, доки у Криму живуть сотні тисяч наших проукраїнських співвітчизників, доки кожен з нас пам’ятає смак солі Чорного моря на губах, доки весь цивілізований світ разом з нами бореться за повернення півострова, ми не маємо права зневірюватись та опускати руки. Наше «домашнє завдання» на сьогодні – зберегти кримськотатарську та українську ідентичності в Криму, дієво захищати права людини, ментально не втратити молоде покоління та зосередитись на системних стратегічних кроках, спрямованих на деокупацію нашої Батьківщини. Бо Крим – це сіль України”, – переконаний Алім АЛІЄВ, програмний директор Кримського Дому.
Окупація Криму Росією за допомогою армії стала чи не єдиним випадком у поствоєнній Європі, коли в мирний час одна держава анексувала частину території іншої незалежної держави, тим самим грубо порушивши всі існуючі міжнародні й міжурядові угоди. Крім того, це позначилося на житті мільйонів звичайних людей – як тих, які лишилися сам-на-сам з окупантами, так і їхніх співвітчизників, які проживають на материковій частині України.
“Востаннє ми із сім’єю були в Криму в січні 2014 року. У нас була така традиція – їздити до Криму на тиждень відразу після Нового року. Ми мали там друзів, знайомих. Коли все обірвалося, я відчув себе жертвою окупації. Коли я намагався їм телефонувати, то зрозумів, що вони побоюються вступати в контакт. Вони впевнені, що за ними стежать, що за лайк або репост можна сісти до в’язниці. Це психологічна травма. Це повернення до 1937 року – коли не знаєш, за що до тебе прийдуть о п’ятій ранку. Мене не окупували, але окупували землю, пов’язану із моїм дитинством”, – пояснює Андрій КУРКОВ, письменник, президент Українського ПЕН.
Колишній курорт прискорено перетворюється на потужну військову базу, відбувається примусове заміщення населення півострова та здійснюються масові порушення прав людини. Для того, щоб протистояти системі політичних переслідувань, правозахисники вже кілька років ведуть глобальну акцію Prisoner’s Voice (раніше називалася #SaveOlegSentsov), яка об’єднала тисячі людей у 35 країнах світу.
“Тема окупації Криму стає незручною, адже міжнародні організації не знають, як змусити Росію дотримуватися норм міжнародного права. У січні цього року ПАРЄ підтвердила повноваження російської делегації без жодних застережень, а в поданому проекті резолюції навіть не було згадки про окупацію Криму. Якщо ми хочемо, щоб світ не ставився до окупації як до норми, то мусимо діяти. Саме тому до шостої річниці окупації Криму ми запускаємо міжнародний флешмоб, аби привернути увагу світу до долі кримських політв’язнів. Ці люди борються з окупацією Росії вже шість років. Давайте витратимо бодай 6 хвилин, аби зробити їхню боротьбу видимою”, – закликає Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод.
Детальніше про акцію можна дізнатися на сторінці ініціативи, яка поки ще, з технічних причин, носить стару назву Save Oleg Sentsov
За даними Центру громадянських свобод, за політичними та релігійними мотивами на півострові переслідується щонайменше 90 осіб. Їхня кількість постійно зростає. Серед них – громадянські журналісти Наріман Мемедемінов, Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Руслан Сулейманов, а також правозахисники Емір-Усеїн Куку та Сервер Мустафаєв. Більшість із них – кримські татари, які регулярно зазнають переслідувань та утисків з боку російської влади.
“Після геополітичних змін у 2014 році кримські татари знову зіштовхнулися із репресіями через 70 років з моменту депортації у 1944 році. Постійні обшуки, сотні адміністративних стягнень у вигляді арештів і штрафів, десятки політично мотивованих кримінальних справ, тортури, викрадення, переслідування цілих родин – усе це наочно демонструє, що сьогодні Росія йде на все із метою підпорядкувати кримськотатарський народ і всіх тих, хто не думає так, як того хоче влада. У Криму створили такі умови, які прийнято вважати “гібридної депортацією”, коли тисячі людей змушені залишати свої будинки в пошуках безпеки. Розуміючи, що протягом останніх років політична ситуація в Криму залишилася незмінною, кримськотатарський народ і небайдужі люди різних національностей консолідувалися, щоб мирним ненасильницьким шляхом протистояти репресіям, які швидко набирають обертів, а також гібридній депортації кримських татар як корінного народу Криму”, – коментує Ділявер МЕМЕТОВ, син політв’язня Ремзі Меметова, фігуранта сфабрикованої так званої “Бахчисарайського справи “Хізб ут-Тахрір”.
Ділявер уже кілька років координує діяльність громадської ініціативи “Кримська солідарність”. Активісти регулярно відвідують судові процеси, передають політв’язням передачі в СІЗО, підтримують їхні сім’ї, які залишилися без годувальників, інформують про порушення прав людини міжнародну спільноту.
Мистецькі заходи у рамках Дня солідарності із нескореним Кримом розпочнуться 22 лютого о 16.00 у Кримському Домі (вул. Омеляновича-Павленка 9) та включатимуть низку подій:
🔹 Дискусію Протиотрута від зневіри: Уроки сучасної історії Криму за участі Мустафи Джемілєва, Севгіль Мусаєвої, Османа Пашаєва, Аліма Алієва та Ольги Духніч. Учасники розмови обговорять, чому навчили та що проявили шість років анексії Криму, дискустуватимуть про силу та солідарність, підтримку та стратегії подальших дій.
🔹 “Хроніка реверсивних подій” – фотовиставка журналіста Тараса Ібрагімова. Останні чотири роки до заборони на в’їзд від ФСБ журналіст висвітлював політично мотивовані судові процеси проти кримських татар та українців на півострові. Фото Тараса – це хроніка історій людей, які потрапили під переслідування за свою позицію.
🔹 Театральний перформанс “Окупація свободи”, у рамках якого студенти-актори КНУКіМ відтворять атмосферу півострова за останні шість років. В основі перформансу – не лише кримська поезія, монологи політв’язня, але й звіти правозахисних організацій. “Окупація Свободи” – це перформанс про Крим, тортури, арешти та свободу слова в умовах окупації.
Письменник Сергій ЖАДАН спеціально до акції “Сіль України. День солідарності з нескореним Кримом” написав програмний текст:
“Ми лишаємось єдиною країною доти, доки відчуваємо відповідальність за регіони, навіть якщо нам не випало в них народитися й жити, доки відчуваємо солідарність із усіма співвітчизниками, незалежно від місця їхнього проживання. Батьківщина не обмежується місцем прописки, батьківщина означується мірою любові та розуміння. Те, що нині відбувається з Кримом – стосується кожного, хто вважає себе громадянином України, хто лишається жити в цій країні, хто ніколи не змириться з анексією та окупацією. Крим – це не лише про те, що відбувається з півостровом, це історія, що свідчить про всіх нас, про нашу пам’ять, про нашу віру, про наші сили.
Не можна відмовлятися від своїх, не можна забувати про те, що є для нас важливим, не можна приймати несправедливість як даність. Нас переконують у тому, що Крим втрачено. Але Крим буде втрачено саме тоді, коли ми з цією втратою змиримось. Доти, доки ми не капітулювали, доки ми почуваємось однією країною, доки ми пам’ятаємо про кримські вітер, пісок і сіль – ще нічого не скінчилося, ще зарано вважати це протистояння програним, ще не час говорити про втрату й поразку.
Дуже важливо сьогодні підтримувати тих мешканців півострова, які далі опираються окупації, які не сприймають анексії, які тримаються за своє українське громадянство. Очевидно, що саме наша взаємопідтримка і відповідальність можуть стати запорукою майбутньої перемоги. Ми разом, це наші втрати, це наша боротьба, але це також і наш шанс на правду і справедливість”.
Організаторами Дня солідарності виступили УКРІНФОРМ, Кримський дім, Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод, PEN Ukraine, Крим_ SOS та Крым Реалии.