«Треба боротися, називати все своїми іменами та змінювати міжнародне законодавство на краще», — Олександра Матвійчук про геноцид у програмі Unlock Ukraine

В епізоді Unlock Ukraine знялася голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. У випуску правозахисниця поділилася своїм досвідом і думками щодо поточної війни в Україні, наголошуючи на нагальній потребі у справедливості та відповідальності за воєнні злочини, скоєні Росією.

Епізод вийшов у популярному в усьому світі форматі — під час поїздки автомобілем. Під час подорожі Олександра Матвійчук поділилася карколомними історіями українських мирних жителів і боротьбу за те, щоб донести до міжнародної спільноти жахи війни. Разом з ведучою та засновницею організації Promote Ukraine Мартою Барандій та активістом Василем Кушмунсом обговорили важливість міжнародної співпраці та розуміння для встановлення миру та справедливості в регіонах, охоплених війною, а також питання геноциду українського народу.

Як зазначає голова Центру громадянських свобод, нам потрібен єдиний фронт проти агресії та спільна відповідальність за забезпечення світлого майбутнього для всіх.

«Коли ми дивимося навіть на цю примусову депортацію українських дітей і утримання їх росіянами у таборах, чи примусове усиновлення російськими родинами — це пазл у загальній картині геноциду. Ніби це один із компонентів політики геноциду. Я можу навести у приклад багато складових, наприклад, публічні заяви Путіна щодо того, що українців не існує. Потім російські пропагандисти передають, що українці мають бути перевиховані в росіян або просто вбиті.

Ще один компонент — як поводяться російські військові на окупованих територіях. Вони свідомо винищують активне місцеве населення. Це не лише мери та депутати. Це журналісти, лідери громадського суспільства, священники, митці, волонтери.Тому що коли ліквідуєш місцеві еліти, наприклад, активних людей з якоюсь репутацією, вони можуть контролювати інших і зберігати контроль над регіоном. Крім того, коли прийшли росіяни, вони заборонили українську мову та культуру. Вас можуть піддати тортурам і болісній смерті тільки через видимого прояву української ідентичності.  Це все геноцид.

Проблема в тому, що коли ми говоримо про термін “геноцид”, Рафаель Лемкін, який визначив цей термін, включив у нього значення “примусової зміни особистості”. Якщо ви хочете ліквідувати якусь націю, ви можете силоміць змінити ідентичність людей, і вона зникне. Але коли ми говоримо про міжнародні стандарти, Конвенцію ООН про геноцид, в цьому документі немає цієї складової. Це проблема. Але закон не є консервативним матеріалом, Ми не повинні говорити “у нас є це обмеження в міжнародному праві, складно довести геноцидний намір у вбивстві або знищенні цивільної інфраструктури, тому ми припинимо спроби”. Ні, треба боротися, називати те, що є, і змінювати міжнародне законодавство на краще», — пояснює Олександра.