Центр громадянських свобод презентував великий онлайн-гайд з прав людини, який доступний для кожного

У середу, 22 листопада, Центр громадянських свобод разом з партнерами Baltic Human Rights Society презентували великий і всеохопний гайд з прав людини, який стане важливим інструментом для українського громадянського суспільства. Посібник доступний українською та англійською мовами за посиланням.

Гайд з прав людини – інструмент для правозахисної освіти, який фактично є першим в Україні. На Україну очікує масштабний процес змін – як позитивних, так і негативних. Готовність до цих процесів всередині нашого суспільства також визначається рівнем проінформованості звичайних громадян. Цей онлайн-гайд буде одним з цим інструментів, які допоможуть підвищити цю обізнаність і розуміння тих зрушень, що відбуваються.  

Створений посібник за ініціативи організації Baltic Human Rights Society, яка вже впровадила подібний освітній продукт в інших країнах. Первинною для всіх є англомовна версія, вона у всіх однакова, проте кожна країна адаптує матеріали під свій контекст. 

На презентації про гайд, його створення, роль у формуванні свідомого суспільства розповідали спікери: виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, експерт організації та політолог В’ячеслав Ліхачов, друга секретарка Посольства Республікі Латвія в Україні, заступниця голови Місії з питань реформ і реконструкції Мадара Сіліня, а онлайн доєдналася провідна дослідниця партнерів з Риги Baltic Human Rights Society Лоліта Бука. Далі — пряма мова учасників та учасниць.

Мадара Сіліня, друга секретарка Посольства Республіки Латвія в Україні, заступниця голови Місії з питань реформ і реконструкції

«Латвія, бувши маленькою країною, робить значні зусилля, щоб сприяти правам України та бути важливим гравцем на міжнародній арені. Саме тому Латвія була, є і буде найкрупнішою країною, яка підтримала Україну в контексті цієї війни. Ми щасливі презентувати перший онлайн-інструмент зі сприяння прав людини, тому що коли ви на практиці знаєте про ваші права, це перший крок до розуміння того, що вони не були виконані.

Латвія була однією з перших країн, яка підтримала створення спеціального Трибуналу для Путіна. Латвійський уряд також започаткував реєстр злочинів Росії, щоб було більше доказів для того, щоб притягнути Путіна до відповідальності. Ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну наша країна активно співпрацювала з громадянським суспільством щодо недискримінації жінок та проти злочинів на основі статі. Минулого року ми відкрили центр для тих з них, хто постраждав від сексуального насилля з боку росіян. Цього року ми відкриємо два таких центри в Чернігові й будемо допомагати українкам, які зазнали насилля будь-якого роду.

Підтримка України завжди буде з боку Латвії. Також ми вважаємо надзвичайною роботу Центру громадянських свобод – зокрема, створення Трибуналу для Путіна та освітній процес».

Лоліта Бука, провідна дослідниця Baltic Human Rights Society

«Завдяки клопітливій роботі Центру громадянських свобод, сьогодні ми можемо спостерігати, як запускається правозахисний гайд, – перша подібна онлайн-платформа в Україні. Подібна існує вже в 7 європейських країнах: Латвія, Литва, Естонія, Болгарія, Словаччина, Словенія і Франція. З кінця листопада вона також запускається в трьох інших – в Україні, Молдові та Грузії. Головна мета цього проєкту – дати розуміння громадянському суспільству їхніх базових прав людини та знайти рішення в різних ситуаціях в повсякденному житті, коли вони можуть порушуватися. Також ця платформа спрямована на людей, професійна сфера яких охоплює права людини: юристи, судді, правозахисники. 

Платформа може використовуватися для формальної та неформальної освіти, професорами, вчителями, студентами. Тому інтерфейс гайда має зрозумілий дизайн і написаний простою мовою, щоб кожна людина змогла його вивчити. Зміст кожного проєкту і сайту залежить від країни, тому підбирається індивідуально. В співпраці з партнерами ми почали розробляти цей проєкт ще у 2012 році. Кілька академіків, які вивчали права людини, зібралися разом і почали думати, як вони можуть покращити ситуацію в регіоні. Базова ставка була спрямована саме на освітній процес. Тоді вони прийшли до думки, що на той момент не було єдиної стратегії щодо освіти у сфері прав людини в тих країнах, а також сучасних освітніх матеріалів, які б сприяли вивченню теми в громадянському суспільстві. Звичайно, на той момент була купа конвенцій та книжок, але написані досить складною мовою, тому виникла гостра потреба в онлайн-посібнику, який був би зручним і доступним для всіх.

Перша версія гайду була запущена в усіх балтійських країнах у 2017 році. Вже тоді ми зрозуміли, що інші європейські партнери, зокрема Україна, також потребують його. В України та балтійських країн спільне історичне та політичне минуле, тому й схожі проблеми у сфері прав людини. Посібник пропонує дуже прагматичний підхід, адже права людини пояснені через призму повсякденних ситуацій. Також в гайді зазначена важлива інформація щодо того, куди звертатися та куди телефонувати, якщо ваші права порушені».

Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод

«Експерти Центру громадянських свобод В’ячеслав Лихачов та Володимир Яворський попрацювали над тим, щоб гайд був адаптований під наші реалії та потреби. Ми дійсно сподіваємося, що його мова буде максимально наближена до реальності, так само як і приклади. 

Величезний запит на освітній продукт від шкіл і вищих навчальних закладів, де тема прав людини звучить, але матеріалів, на які можна спиратися, щоб доступно і зрозуміло пояснити її, немає. Нам потрібно, щоб це був системний інструмент, в якому б людина, яка захотіла поглибитися, могла сама швидко розібратися. В тому числі, щоб викладачі могли використовувати його в тих контекстах і умовах, в яких зараз існують наші студенти та учні. Тому гайд має швидкий доступ, зрозумілий й інтуїтивний інтерфейс, а також приклади з нашої історії, з наших кейсів, з нашого законодавства.

Надалі посібник буде розвиватися, доповнюватися новими нюансами. І навіть коли потрібно буде зрозуміти, в чому різниця конкретного права тут, в Польщі, у Франції або Латвії, ми зможемо це побачити. Як і те, як ми розвиваємося в цій європейській спільноті, де є стандарти прав людини. Це зручний інструмент, щоб усвідомити, як іноді дуже складні юридичні випадки особливо міжнародного права мають накладатися на наші реалії».

В’ячеслав Ліхачов, політолог і член експертної ради Центру громадянських свобод

«Посібник формує запит на підсилення громадянської освіти у сфері прав  людини та їхню обізнаність в контексті, який сформований через повномасштабну російську агресію. Я тут бачу три чинники, які критично впливають на життя громадян в розрізи прав людини.

Перший – те, що безпосередньо пов’язано з бойовими діями та наслідками російської агресії, тимчасової окупації частини територій. Є певна частина людей, які спочатку відчували наслідки російської агресії у 2014 році. Вони мають певні проблеми, якими опікуються громадські організації та правозахисники, які самі значною мірою є переміщеними особами. А суспільство і навіть держава взагалі не дуже розуміють специфіку ситуації та проблем, з якими стикаються ВПО. Це тривало роками, організації намагалися привертати увагу до них і пояснювати певні особливості, які мали враховуватися в законодавстві. Наприклад, згадайте, як важко було виборювати право ВПО голосувати на місцевих виборах.

Це змінилося минулого року після повномасштабного вторгнення, коли більшою або меншою мірою все суспільство відчуло вплив російської збройної агресії. І держава, і громадянське суспільство спиралися на минулий досвід в умовах, де змушені були його масштабувати. Крім того, довелося відповідати на виклики, які полягають в фундаментальному порушенні базових прав людини по всій території України, особливо на окупованих територіях і у районах, де відбувалися бойові дії. Це було жорстким, але потужним кроком для обізнаності щодо міжнародного та гуманітарного права.

Кілька років тому цей термін був невідомим і незрозумілим для суспільства і навіть для багатьох посадовців. Проте більша обізнаність має наслідком більше питань і викликів, які надалі виникають. Як застосувати це Міжнародне гуманітарне право? Або як в майбутньому зробити можливим притягнення до відповідальності винних у злочинах?

Другий чинник – це те, що відбувається всередині суспільства. Є певні обставини, в яких більшість прав людини можна обмежувати в розумний і обґрунтований спосіб. Є ті, які не підлягають скасуванню та обмеженню, право свободи від катувань, наприклад. Але є й ті, які можуть обмежуватися за особливих умов, і ми зараз в цих особливих умовах. Ми як активна частина суспільства, для якої право на свободу зібрань і право на свободу поширення інформації є важливими, стикаємося з пошуками балансу – в який спосіб, наскільки обґрунтовано і розумно держава має право обмежувати ці права. Чи немає в цьому певних зловживань і наскільки ми з урахуванням контексту можемо зараз привертати до них увагу?

Третій блок, який буде більш актуальним в найближчій перспективі, – те, що пов’язано з початком переговорів про вступ до ЄС та узгодження українського законодавства до європейських практик. У сфері прав людини це означає, з одного боку, дуже серйозний поштовх для розвитку прав людини. З іншого боку, також виклик, тому що пристосування певних стандартів, які є сталими вже в Європі та зафіксованими в документах Європейського союзу – це перебудова певних систем, в тому числі освітньої, в Україні.

Коли йшлося про адаптацію цього гайду, багато норм і багато прикладів, які були в оригінальній версії, не можна було навіть адаптувати до України, тому що вони спиралися на законодавство ЄС, наприклад, кейси зі справ в Суді з прав людини ЄС. Значна частина інструментів ще не є релевантними для України».