Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Поділитися