Олександра Матвійчук: “Ми маємо боротися не тільки за тих хто у списках на обмін, а й за тих, кого схоплять вже завтра”

В переговорах щодо обміну полонених Україна повинна переоцінити свої позиції, щоб утримувані особи не використовувалися як інструмент. Про це сказала правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук під час онлайн-конференції “Сім років беззаконня. Що відбувається з політв’язнями Кремля і Донбасу?“

“Російська Федерація всі сім років послідовно використовує незаконно утримуваних людей, як постійний спосіб тиску й шантажу України. Розуміння цих процесів говорить нам про те, що ми маємо ставити перед собою іншу мету у цих переговорах: не тільки займатися звільненням тих людей, які вже є у списках на звільнення, але й боротися за тих, яких арештують вже завтра, бо, на жаль, це точно відбудеться”, – зазначила Олександра Матвійчук.

Олександра Матвійчук нагадала, що обмін, який був запланований на грудень минулого року, був зірваний через ряд системних факторів, які ускладнюють та викривлюють логіку процесу повернення затриманих людей, яка була закладена у Мінських домовленостях.

“Перше на що я хочу звернути увагу – це на сам формат. У Мінських домовленостях мова йде про негайне одномоментне звільнення утримуваних осіб, але усі ці роки ми говоримо про обміни. Обмін – це економічна категорія, пов’язана із попитом та пропозицією й відразу виникають коефіцієнти, відразу виникають торги й це явно не то, що допомагає звільненню. Але й, більш того, – розширює спокусу застосовувати цю практику у майбутньому”, – пояснила правозахисниця.

Олександра Матвійчук підкреслила, що Центр громадянських свобод встановив близько 15 випадків, коли представники окупованих територій підтверджували, місце перебування осіб, але під час переговорів в рамках підгруп Мінського формату їх називали невстановленими.

“Друга причина – це списки. Ми від формату звільнення «всіх на всіх» як це закріплено у Мінських домовленостях якось “непомітно” перейшли на формат обміну всіх встановлених на всіх встановлених. І якщо до людей, які утримуються на підконтрольній території України мають доступ і представники Міжнародного Червоного Хреста й інших міжнародних організацій, то на окуповані території вони такого доступу не мають і стає дуже вигідно приховувати там осіб”, – відзначила керівниця ЦГС.

Правозахисниця відзначила, що основною проблемою залишається те, що утримуваних осіб обмінюють не на людей, а на політичні поступки.