Фонд «Вільна Росія» направив в Гаагу спеціальне Звернення з проханням притягнути до відповідальності кримську і російську владу за міжнародні злочини
21 вересня 2020 року Фонд “Вільна Росія” направив Прокурору Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди) спеціальне Звернення з проханням притягнути до відповідальності кримську і російську владу за міжнародні злочини, вчинені під час окупації Криму Росією. Звернення підготовлено у співпраці з юридичною фірмою Global Rights Compliance і Центром громадянських свобод та засноване на результатах спеціального розслідування, що було проведено протягом року. У нашому розслідуванні ми задокументували злочини російської держави, вчинені в межах системної спланованої атаки на цивільних осіб та цілі групи населення в Криму, щоб змусити їх припинити опір окупації і/або покинути півострів. Злочини проти цивільних осіб включали незаконні арешти, побиття, тортури, викрадення та інші нелюдські дії, які спричинили тяжкі фізичні і/або моральні страждання. Злочини були спрямовані, здебільшого, проти кримських татар – корінної етнічної групи, яка лише нещодавно повернулася до Криму після жорстокої депортації Радянським Союзом у 1944 році.
Основними актами примусу було незаконне затримання і супутнє насильство до, під час і після ув’язнення. Більшість були заарештовані російською та кримською владою за звинуваченням у тероризмі, але саме їх законна, проукраїнська позиція призвела до їхнього переслідування. Крім того, судові процеси над довільно затриманими особами проводилися з повним нехтуванням їх правом на справедливий судовий розгляд. Багатьом було відмовлено у швидкому судовому розгляді, доступі до незалежних адвокатів та можливості захистити себе від арешту в залі суду.
Щоб змусити незаконно затриманих осіб зізнатися в скоєнні злочинів, яких вони не скоювали, російська і кримська влада вдавалися до тортур, жорстокого і принижуючого гідність поводженню, висували додаткові звинувачення, створювали ще більш нелюдські умови утримання у в’язницях, погрожували насильством стосовно родичів і відмовляли в спілкуванні з ними, здійснювали насильницькі зникнення і, як мінімум в одному випадку, інсценували страту.
До затриманих також застосовували каральну психіатрію та утримання в нелюдських умовах, включаючи: І) годування неїстівною їжею або взагалі її відсутністю; ІІ) сильну переповненість в’язниць; ІІІ) відсутність води; ІV) загрози нападу співкамерників; і V) додавання свинини в їжу мусульманам. Багатьом систематично відмовляли в належній медичній допомозі.
Щоб вибити зізнання у одного із затриманих, представники російської влади, включаючи ФСБ, застосовували до нього електрошок, били його залізною трубою по голові, нирках, руках і ногах, ламали пальці. Іншого били по хребту і душили пластиковим пакетом до втрати свідомості. Як мінімум, одному чоловікові погрожували сексуальним насильством та вбивством. Іншому зламали руки й вибили зуби.
Судові розгляди в основному проводилися за закритими дверима без законних на те підстав. Багато свідків були таємними не тільки для громадськості, а й для самих обвинувачених. Є також достовірні твердження, що іноді в залі були присутні представники ФСБ чи інших спецслужб, які інструктували свідків про те, що їм говорити і яким чином судді мають виносити рішення. Це додає впевненості свідченням Арсена Джеппарова в Kyiv Post про те, що він чув від старшого лейтенанта ФСБ слова: “Я доведу усіма можливими – і неможливими – засобами, що [обвинувачений] винний – навіть якщо він не винуватий”.
Що стосується злочинних переслідувань і порушень прав затриманих, то майже всі вони були здійснені з дискримінаційним наміром. Зокрема, громадяни ставали мішенню для переслідувань в силу їх політичних поглядів та мирного протистояння незаконній окупації. Деякі з них ставали мішенню для нападів за етнічними або релігійними мотивами в силу їх кримськотатарського походження.
Разом зі злочинами проти людяності, у Зверненні окреслені військові злочини, підсудні МКС: тортури, посягання на особисту гідність, незаконне позбавлення волі, умисне позбавлення захищених осіб прав на справедливий і регулярний судовий розгляд, а також депортація населення окупованої території та заміщення її своїм населенням.
Всі ці злочини мали на меті злочинну ініціативу – видворення проукраїнських елементів і анексію Криму без опору з боку місцевого населення. Анексія включала в себе встановлення проросійських елементів, еміграцію до Криму більше 70 000 громадян РФ, незаконне нав’язування російського законодавства на окупованій території, примус багатьох кримчан до російського громадянства, присвоєння власності.
В кінцевому рахунку, ми сподіваємося, що МКС проведе офіційне розслідування відносно російських та кримських посадовців середнього та високого рівня в тому числі на основі нашого Звернення. Міжнародне співтовариство розраховує, що незалежно від ситуації верховенство права буде поважатися керівництвом всіх держав, особливо постійних членів Ради Безпеки ООН. Коли цього не відбувається, міжнародне співтовариство повинне залучати їх до відповідальності. Сподіваємося, що після розслідування МКС винуваті будуть притягнуті до відповідальності за систематичне вчинення міжнародних злочинів.