«Діти це не лише теперішнє, але й майбутнє, за яке бореться Україна». Центр громадянських свобод провів захід щодо примусового переміщення та депортації до РФ українських дітей
27 лютого Центр громадянських свобод провів захід «Примусове переміщення та депортація українських дітей до Російської Федерації: проблеми відповідальності та повернення» за підтримки USAID та Pact. Спікери обговорили огляд загальної практики переміщення та депортації дітей до РФ, можливість повернення їх в Україну, які перешкоди є для цього сьогодні, а також роль в цій місії міжнародних організацій і окремих країн.
Під час вступного слова виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова наголосила, що діти є однією з найбільш вразливих категорій населення, які потерпають від війни вже понад 10 років. «Діти це не лише теперішнє, але й майбутнє, за яке бореться Україна», – зауважила вона.
Спікерами заходу були: юристка ГО «Регіональний центр прав людини» Катерина Рашевська, співзасновниця та голова благодійного фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська, програмна директорка «СОС Дитячі Містечка Україна» Дар’я Касьянова, засновниця нідерландської благодійної організації «Orphans Feeding Foundation» Маріам Ламберт, керівниця національної адвокації у сфері освіти у Центрі прав людини «Альменда» Валентина Потапова, керівник юридичного департаменту Національного антикризового менеджменту (Білорусь) Андрєй Васільєв. Також участь у події взяли представники посольств європейських країн, США, Великої Британії та громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав дітей.
Катерина Рашевська розповіла історію хлопця, якого депортували з Маріуполя до Московської області: «Українські діти – не випадкові жертви збройного конфлікту, Росія цілеспрямовано обирає їх і навіть намагається змінити їхню ідентичність. Богдан намагався безрезультатно втекти декілька разів, але його побили та знущалися з нього. Зрештою Богдана хотіли примусово мобілізували до російської армії. На щастя, його вдалося повернути. Проте чи можемо ми організувати такі рятувальні операції для більш як одного мільйона дітей? Ми повинні не лише притягнути винних до відповідальності, а й репатріювати, реабілітувати та реінтегрувати депортованих дітей».
«Коли ми зіштовхнулися з проблемою повернення дітей, то ми не розуміли, як це працює. Зверталися до різних міжнародних організацій, але вони відповідали, що не мають на це мандату. Існує також проблема з поверненням дітей, які проживають в інтернатах, адже їх переміщають в спеціальні табори на окупованих територіях. Всі ці діти бачили, як руйнували їхні домівки та як помирали їхні рідні, вони мають величезну травму, тому ми повинні допомагати їм в реабілітації після повернення в Україну», – розповіла Дарія Касьянова.
«Залучення громадськості дуже важливе для повернення дітей, потрібно фінансувати такі громадські організації. Я закликаю представників посольств допомагати всіма можливими способами. Мирні ж угоди означають, що Україна повинна подумати про те, які території та міста віддати. Але ті, хто це пропонують, не розуміють, що жити під окупацією – це не мирна угода, це інший вид війни. Люди на окупованих територіях зазнаватимуть тортур знову і знову», – зазначає Маріам Ламберт.
«Ми маємо можливість говорити з великих сцен, але я ніколи б не хотіла говорити про дітей, про трагедію, яку вони переживають. Ніхто не готував нас до цього. Діти потребують відповідного середовища, підтримки психологів та реабілітації. Нам потрібні соціальні представники, вчителі, психологи, які будуть готові працювати з травмами», – розповіла Олена Розвадовська.
Валентина Потапова розповіла, як Росія знищує українську ідентичність у депортованих дітей та насаджує російську – таких зараз понад 1,5 млн. Для цього розробили спеціальні програми, зокрема «Університетські зміни». Спочатку географія розповсюджувалася на Донецьку та Луганську області, але згодом поширилася на всі окуповані території. У 2022 році для перевиховання вивезли понад 10 тисяч дітей. Далі програма ставала лише масштабнішою, тому у 2023 році вивезли ще близько 10 тисяч. До неї залучені російські університети, які підпорядковані Міністерству науки та вищої освіти РФ. Обов’язкова частина – це патріотичне виховання, щоб показати «велич Росії». Програма містить також психологічний компонент, який, зокрема, передбачає обмеження у спілкуванні дітей з їхніми рідними.
«Серед партнерів цієї програми є багато відомих і, на жаль, ми з’ясували, що багато світових університетів досі співпрацюють з російськими, які долучені до злочину», – зазначила Валентина.
Андрєй Васільєв зазначив, що Білорусь бере участь у депортації та перевихованні дітей. Також їх залучають до зустрічей з лояльними до режиму організаціями та змушують навчатися військової справи. Лукашенко заявив, що він герой у цій справі і що разом з Путіним вони будуть використовувати гроші зі спільного бюджету. «Ми віримо, що потрібно притягнути до відповідальності винних не лише з Росії, а й з Білорусі», – наголосив Андрій.
Завершуючи панель, Олександра Романцова наголосила: «Ми повинні забезпечити повернення наших дітей додому, але також ми повинні зупинити весь цей процес депортації та перевиховання. Це, можливо, займе не один рік. Ми можемо робити це лише з допомогою міжнародних партнерів. А після повернення дітей ми повинні притягнути до відповідальності винних у злочині геноциду проти українців».
Авторка тексту: Вікторія Мамойлик, стажерка Центру громадянських свобод.
Цей захід організований Центром громадянських свобод в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
