Юридична сотня закликає підтримати ратифікацію Римського статуту в Україні

Що таке Римський статут?

Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд.

Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:

1. геноцид (намір винищити певну національну, расову, етнічну або релігійну групу)
2. злочини проти людяності (масштабне переслідування мирного населення)
3. воєнні злочини (порушення законів та звичаїв ведення війни (наприклад, щодо поводження з військовополоненими або використання заборонених видів зброї)
4. злочини агресії (планування або здійснення особою, яка здійснює контроль над силовими формуваннями акту агресії, який є порушенням Статуту ООН(далі разом ці злочини – міжнародні злочини)

Що таке Міжнародний кримінальний суд?

Міжнародний кримінальний суд — це міжнародний трибунал, який був створений у 1998 році для розслідування та переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. Це перший трибунал який діє на постійній основі. Суд почав роботу з липня 2002 року після того, як 60 країн ратифікували Римський статут.

Міжнародний кримінальний суд існує з липня 2002 року та розташований у місті Гаазі, Нідерланди

МКС може розглядати справи за трьох умов:

1. Держава підписала та ратифікувала Римський Статут
2. Рада Безпеки ООН передає справу до МКС. За 23 роки існування Суду таке трапилося двічі, у справі щодо Південного Судану та Лівії
3. Коли держава-учасниця РС сама ініціює справу в МКС

Що таке ратифікація?

Ратифікація — механізм затвердження Верховною Радою України міжнародного договору та згода на його обов’язковість для держави.

Ратифікація Римського статуту дозволить: поширити юрисдикцію МКС на Україну та почати розслідування злочинів на території України.

155 держав підписали Римський Статут

123 держави ратифікували Римський Статут

Чому це важливо для України?

•  Це наразі єдиний механізм притягнення до відповідальності на міжнародному рівні Путіна та очільників т.зв. “ЛНР” та “ДНР” за злочини, скоєні на Донбасі.
•   Ратифікація Статуту є зобов’язанням України згідно зі статтями 8 і 24 Угоди про асоціацію з ЄС.

Чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?

Україна повинна привести внутрішнє законодавство (зокрема Кримінальний кодекс) у відповідність до норм Статуту. На це спрямований закон №2689 від 27.12.2019 , який було прийнято 20.05.2021. Однак станом на 05.08.21 він ще не підписаний Президентом, а отже не набув чинності.

Ситуація із ратифікацією Римського статуту станом на 5 серпня 2021 року:

• Україна підписала Статут 20 січня 2000 року, однак ще не ратифікувала його.
• 25 лютого 2014 року ВРУ прийняла Заяву № 790-VII, якою визнала юрисдикцію Суду за ст. 7 Статуту (злочини проти людяності) під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
• 4 лютого 2015 року ВРУ прийняла Постанову № 790-VII, якою затвердила Заяву, що визнала юрисдикцію Суду за статтями 7 (злочини проти людяності) і 8 (воєнні злочини) Статуту щодо скоєння злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР” починаючи з 20 лютого 2014 року і без кінцевої дати.
• 11 грудня 2020 р. прокурор Суду оголосила про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні.
• Ситуація в Україні визнана такою, що відповідає критеріям Статуту для відкриття розслідування. Наступним кроком є звернення прокурора до суддів Палати попереднього провадження Суду надати дозвіл на розслідування по суті.

Україна підписала Римський Статут у 2000 році, однак досі не ратифікувала його

 Які позитивні наслідки ратифікація матиме для України?

• механізм безпосереднього покарання тих, хто скоює міжнародні злочини;
• стимулювання національних органів розслідування діяти ефективніше, вивчати ширше коло фактів, що можуть вказувати на скоєння воєнних злочинів, слідувати міжнародним стандартам документування, роботи зі свідками тощо;
• залучення МКС до вивчення ситуації в країні одразу пожвавлює національне слідство та мобілізує правозахисну спільноту;
• Україна стане повноцінним учасником процесу в усіх структурах МКС, зокрема і право вносити кандидатуру судді від України та брати участь у виборах Прокурора Суду;
• жертви міжнародних злочинів зможуть бути залучені у процес розгляду справ;
• рішення міжнародних судів щодо Росії будуть вагомим чинником для продовження та розширення санкційної політики України та інших держав щодо РФ як держави-агресора.

Які негативні наслідки ратифікація матиме для України?

1) Можливість притягнення українських громадян до відповідальності. У разі ратифікації Статуту його юрисдикція буде поширюватись не тільки на державу-агресора, а й на саму Україну. Це означає, що українські громадяни також можуть бути притягнені до відповідальності Судом. Однак, це малоймовірно. Тому що:

• МКС обмежений в свої ресурсах. Тому його цікавлять лише розслідування злочинів представників вищих ешелонів влади умовно Путін, керівники “ЛНР”, “ДНР” тощо.
• МКС не притягатиме українських військових до кримінальної відповідальності за використання зброї та законне застосування сили тільки за те, що вони захищали українську землю.
• притягнути до відповідальності українських громадян можна лише за (1) геноцид, (2) злочини проти людяності, (3) воєнні злочини і (4) злочини агресії;
• звичайні солдати не в змозі самотужки організувати масове знищення цивільного населення. Перед судом постануть ті, хто віддавав злочинні накази.
• Україна є підписантом статуту ООН, і він підтверджує право країни на самозахист;
• Як і інші міжнародні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй і Рада Європи, прокурор МКС класифікував конфлікт у Криму як міжнародний збройний конфлікт, а війну на сході України – як міжнародний та внутрішній збройний конфлікт, що підтверджує правомірність використання Україною сили з метою самозахисту

2) Сплата додаткового збору для роботи МКС. Його платять усі держави, які ратифікували Римський статут. Ці кошти направлені на забезпечення роботи суду.
Розмір: еквівалент 200 —225 тисяч євро щорічно та додаткові внески, які здійснюються у разі розслідування злочинів Судом: оплата праці слідчих, захист свідків тощо (не є досить великим в масштабах держави порівняно із членськими внесками для забезпечення роботи інших міждержавних установ).
Для порівняння Україна сплатила у 2020 році 3 827 464.92 євро до бюджету Ради Європи, в тому числі і на забезпечення функціонування Європейського суду з прав людини.

А що з тим, що Росія не ратифікувала Римський статут?

Це не зможе зупинити суд від переслідування найвищої ланки військово командувачів з російської сторони, якщо МКС збере достатньо доказів щодо злочинних наказів. Навіть, якщо Росія не ратифікувала Римський статут, наперекір її заяві про те, що вона не буде співпрацювати з МКС, російські громадяни все одно відповідальні у МКС за злочини проти людяності й воєнні злочини, скоєні в Криму і на Донбасі, оскільки МКС має юрисдикцію щодо всієї території України.

І що після того як розслідування буде завершено?

Мінімум: причетний до злочинів залишається невиїзним у своїй країні.
Максимум: його затримають на території держави, яка ратифікувала Римський статут.

Чи притягне до відповідальності МКС сепаратистів?

Лише вище командування.

Чи використає Росія інструмент МКС на свою користь?

Якщо Росія захоче це зробити – їй не потрібно чекати ратифікації: суд вже веде попереднє вивчення ситуації, і РФ вже може надавати будь-які матеріали. Але етап безпосереднього розслідування суд здійснює самостійно.

МКС – це неупереджений, аполітичний суд, тому розслідування й видавання ордерів на арешт здійснюються виключно на підставі доказів, які збирає та незалежно аналізує сам прокурор МКС.

До цього на етапі попереднього вивчення будь-хто (навіть ті держави, що не ратифікували Римський статут) може надавати Суду докази.

Постійне членство Росії в Раді Безпеки ООН не зробить її докази вагомішими, ніж докази з боку України. Крім того, процедура здійснення судового переслідування певною мірою гарантує високу якість доказів. Отже, якщо Росія спробує підробити докази, прокурор відмовить у їхньому розгляді Судом.

 Приклади позитивних рішень МКС, які є схожими до ситуації в Україні:

В цьому контексті дуже показовою є справа колишнього президента Судану Омара Аль-Башира. У 2009 році МКС видав ордер на арешт Аль-Башира за звинуваченнями у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, які вчиняла суданська армія щодо цивільного населення суданського регіону Дарфур. Цей ордер зробив президента Судану майже “невиїзним” з країни, адже якби він хотів потрапити до однієї з понад 120 країн-учасниць МКС, його б одразу заарештували. Після того, як у квітні цього року його усунули від влади в результаті військового перевороту. Після зміни влади в Судані Аль-Башир був затриманий, а в червні 2021 року уряд Судану висловив бажання передати колишнього очільника держави до МКС. Тобто, навіть очільники держави можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів (хоча б і після усунення від влади).

Цікавим є приклад притягнення до відповідальності очільника збройного угрупування “Патріотичні сили за звільнення Конго” Боско Нтаганди, який не лише не вживав заходів для
припинення порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, але й організовував та заохочував власних солдат до вбивств, ґвалтувань, організації сексуального рабства, розграбувань, рекрутингу дітей тощо. Ордер на арешт Нтаганди було видано у 2006 році, а у 2019 році його було засуджено до 30 років ув’язнення. Сума компенсацій жертвам злочинів Нтаганди сягнула 30 млн грн.

То що потрібно зробити?

Щоб ратифікувати Римський статут потрібно зареєструвати законопроєкт про ратифікацію. Ініціатором законопроєкту має бути Президент України (Ст. 4 ЗУ “Про міжнародні договори України”). Потім він має бути проголосований Верховною Радою.

Підготовлено за матеріалами наших партнерів Центру Громадянських Свобод