«Інакше нам потрібно буде 100 років, щоб звільнити всіх. Такі темпи нас не влаштовують». Центр громадянських свобод презентував Стратегію звільнення цивільних
14 березня Центр громадянських свобод презентував Стратегію звільнення незаконно утримуваних цивільних і пошуку безвісти зниклих внаслідок російської агресії. Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук зазначила, що понад 7000 цивільних незаконно утримують на окупованих територіях та на території РФ. І лише 160 цивільних звільнили під час обмінів (з початку повномасштабного вторгнення і по січень 2024 року). Авторами Стратегії є експерти Центру громадянських свобод та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Крім Олександри, спікерами на презентації стали доктор політичних наук, член експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва та представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Петрук. Також участь у події взяли представники Офісу Генерального прокурора, МЗС України, Моніторингової місії ООН в Україні, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, іноземних посольств, а також родичі та близькі зниклих безвісти.
Експерти зазначили, що з багатьма цивільних жорстоко поводяться і піддають їх катуванням, а місця їхнього утримання приховують. Вони перебувають у в’язничних умовах, страждають від кисневого голодування, зниження імунітету та супутніх хвороб, наприклад, туберкульозу. Через відсутність сенсорних вражень, страждає їхній психічний стан. Кримінальні справи проти них абсолютно сфальшовані, звинувачення висунуті за досить підозрілими й подекуди просто смішними статтями, а судових рішень немає. Інформації про незаконно утримуваних мало, а звільнюють їх надто повільно. Саме тому необхідна була стратегія щодо їхнього звільнення без обмінів та умов.
«З проблемою незаконно ув’язнених цивільних людей в ході російської агресії ми зіштовхнулися з лютого 2014 року. Ми в Центрі громадянських свобод були першою правозахисною організацією, яка відправила в кінці лютого 2014 року першу мобільну групу до Криму, потім вони почали працювати в Луганській і Донецькій областях. Вже тоді ми бачили масову незаконну практику щодо викрадення, катування, сексуального насильства і вбивства цивільних людей на окупованих територіях. Вже тоді ми зіштовхнулися з тим, що правові інструменти не працювали ефективно або взагалі не працювали й треба було додавати до них щось, щоб ситуація стратегічно змінювалася.
Так під час кампанії #SaveOlegSentsov ми вперше як українці спробували практику синхронних демонстрацій у понад 35 країнах світу. Тоді вперше в результаті цього тиску з’явилися потрібні нам резолюції в Європейському парламенті та Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Раніше Росія хоча б намагалася удати, що вона цивілізована країна, що вона дотримується норм Міжнародного права і має хоч якусь повагу до рішень міжнародних організацій. Зараз куди б ми не зверталися, Росія це не виконує.
Право для нас як правозахисників має поєднуватися з чимось, що я кажу “+ і”, по саме по собі воно зараз не працює. Ми в майбутньому точно відновимо його дію, але щоб отримати результати зараз, нам треба додавати ще дію. Чи то санкційного, економічного, дипломатичного характеру. На цьому плюсі якраз побудована логіка стратегії. Вона комплексна і пов’язана не тільки з правовими інструментами», — розповідає Олександра Матвійчук.
«Ми пропонуємо систему дій, яка може призвести до звільнення великої кількості людей. Інакше нам потрібно буде 100 років, щоб звільнити всіх. Такі темпи нас не влаштовують. Російський режим чудово розуміє, що він порушує вимоги Міжнародного гуманітарного права. Воєнні злочини для РФ є способом ведення війни. Тому просто казати, що вони порушують Міжнародне гуманітарне право, безперспективно. Потрібна система взаємопов’язаних заходів тиску на РФ.
Наша стратегія спрямована на розв’язання двох завдань. Перше — допомогти людям дожити до свободи. Друге — звільнити всіх. Ми будемо вимагати звільнення без умов та обмінів», — зазначає Михайло Савва.
У своїй стратегії Центр громадянських свобод пропонує першочергово створити державний реєстр цивільних осіб, що перебувають у місцях примусового утримання. Потім — запустити діалог із країнами з високим рівнем дотримання прав людини, щоб впровадити пакет міжнародних цільових санкцій проти винних у злочині посадових осіб РФ. А також зокрема комунікувати з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, адже той має особливі повноваження у справі захисту цивільних жертв міжнародних конфліктів, але повною мірою їх не виконує.
Пропозиції Центру громадянських свобод щодо способів тиску на РФ з метою звільнення цивільних громадян України, незаконно утримуваних російською стороною у зв’язку зі збройним конфліктом.
Також Центр громадянських свобод пропонує українській владі звернутися до РФ як учасниці Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання — із заявою про порушення Росією Конвенції. А у разі відмови РФ від арбітражу подати позов проти неї до Міжнародного суду ООН. Проте в разі звільнення цивільних, Україна може відмовитися від продовження процедури. Серед вимог також: встановити керівників місць примусового тримання, де є цивільні, та організувати кримінальне переслідування в Україні та інших країнах. Створити умови для видачі ордера Міжнародним кримінальним судом за незаконне позбавлення волі цивільних. Також необхідна міжнародна інформаційна кампанія — про масштаби утримання цивільних більшість наших західних союзників просто не має уявлення.
«Наші експерти брали участь в розробці, наповнені та консультації щодо Стратегії. Ми підтримуємо, що ці кроки необхідно робити. В питанні повернення або військовополонених, або цивільних неможливо вгадати, який фактор стане ключовим. Тому треба залучити всі механізми, які можливо.
Сказати, що питанням повернення цивільних, яких незаконно утримує РФ, влада не займалася — не можна. Коли понад два роки трохи створили Координаційний штаб, займалися поверненням зокрема цивільних, не тільки військовополонених», — додала Вікторія Петрук, представниця Координаційного штабу з питань поводження військовополоненими.
Фото: Медіацентр Україна — Україна, Поліна Морозюк.
