Справи Майдану: напередодні роковин масових розстрілів відбувся правозахисних клуб

16 лютого, напередодні роковин перших масових розстрілів на Майдані, відбувся правозахисний клуб «Справи Майдану: чи встигнуть покарати винних?». Організувала захід громадська організація «Центр громадянських свобод», яка є лауреатом Нобелівської премії миру у 2022 році, а під час Революції Гідності координувала волонтерську ініціативу «Євромайдан SOS». Участь у заході взяли учасники Майдану, представники прокуратури та адвокати родин потерпілих.

Правозахисний клуб – це експертне обговорення, участь у якому беруть правозахисники, активісти, представники влади та правоохоронних органів, люди, для яких тема обговорення є близькою.

Модерувала зустріч виконавча директорка «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова. Свій виступ вона розпочала з того, що наголосила на необхідності забезпечити справедливість всім постраждалим на Майдані: «Справи Майдану є тим лакмусом, який ідентифікує готовність нашої правоохоронної та судової системи до складних викликів. Адже попереду нас чекають розслідування десятків, а можливо і сотень тисяч воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених російським агресором».

Очільник департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський зазначив, що добіг до закінчення процес розслідування щодо вбивств на вулиці Інститутській, які вчинили 20 лютого: «Зараз суд перебуває в нарадчій  кімнаті й ми очікуємо на справедливий вирок. Це щодо рівня виконавців. А якщо говорити про рівень організаторів злочинних дій проти Майдану, то закінчена справа щодо колишнього керівництва держави, зокрема керівників правоохоронних органів». Також Донський наголосив на проблематиці надтривалого судового розгляду. Говорять у прокуратурі і про те, що адвокати обвинувачених часто не з’являються  на призначенні засідання судів, штучно затягуючи їх.

Член Вищої ради правосуддя Роман Маселко розповів про велику кількість скарг на суддів і завантаженість системи. І зазначив, що ВРП має створити спеціальну службу, яка розглядатиме всю цю кількість скарг. Хоч тут є нюанси. «Вимоги до кандидатів в цю службу такі, що я маю сумнів, що ми зможемо це зробити якісно. Вимоги величезні, наприклад одна з них – це 15 років юридичного стажу, вісім з яких адвокатського, прокурорського чи суддівського. Водночас оклад пропонують у розміні 18 тисяч гривень», – зазначив Маселко.

Голова громадського об’єднання «Нескорений майдан – 18.02» Олександр Тимошенко, яким є один зі свідків злочинів на Майдані, розповів з чим зіштовхуються ті, хто шукає справедливість: «Якщо говорити про основні проблеми, то це й те, як працюють адвокати звинувачених, упереджене ставлення суддів». Тимошенко наголосив, що судді часто чіпляються за незначні деталі і зазначають, що часто потерпілі на Майдані зіштовхуються за саботажем служителів Феміди. А ще чоловік розповів історію Катерини Шаповал – жінки, чийого сина вбили під час Революції Гідності. Вона померла, не дочекавшись справедливого вироку.

Важливим є питання щодо терміну давності деяких справ. Адже щонайменше у 70 провадженнях він закінчується наприкінці 2023 року.

«Зараз увага ЗМІ і громадськості є критичною необхідною для того, щоб ми мали справедливі вироки, а не просто cправи, у яких закінчився термін давності. Якщо ми допустимо тут безкарність, вона просто підкріпить корупцію та зловживання своєю владою в усіх судових і правоохоронних органах, замішаних в порушеннях на Майдані», – резюмувала Олександра Романцова.