Ромська Стратегія 2030 потребує адаптації до умов війни, – правозахисники

Держава має змінити стратегію захисту та інтеграції ромської спільноти, адаптувавши її до нових реалій повномасштабної війни з РФ. Про це, зокрема, йшлося під час публічної онлайн-дискусії «Потреби ромської спільноти в умовах повномасштабної агресії РФ. Виклики 2022 року», організованої за ініціативи Центру Громадянських Свобод.

Варто наголосити, що від наслідків війни страждають представники уразливих верств населення – серед них, роми, чия історична дискримінація та маргіналізація були добре задокументовані в усіх у країнах Європи.

Учасники дискусії обговорили проблеми, з якими зустрічаються роми з України через відсутність документів, недостатню освіту та неписьменність, ізольований спосіб життя, бідність, а також різні форми дискримінації, які зараз фіксуються щодо ромів-біженців. До дискусії були запрошені експерти, які мають багаторічний досвід роботи із ромською громадою та захисту прав ромів.

Олександра Коряк – ромська активістка, консультантка з прав людини в Европейському правозахисному центрі (ERRC), співзасновниця ГО «НЕВИДИМА».

Микола Бурлуцький – керівник громадської організації «Чачімо».

Наталя Вегриян – керівниця фонду «Вітри змін», членкиня «Платформи жіночих ініціатив».

Під час дискусії експерти обговорити виклики, що постали перед представниками ромської спільноти в умовах нової стадії російсько-української війни.

Так, Олександра Коряк висвітлила інформацію щодо порушень прав ромів на кордонах та у європейських країнах в рамках моніторингу ERRC. «Понад 70 тис. ромів стали біженцями, наразі знаходяться за межами України та найбільше потерпають від дискримінації у Молдові та Чехії. У Молдові ромів сегрегують у прихистках, надають неякісну їжу та неналежні медичні послуги. Місцева влада організовує автобуси для вивезення ромів у Румунію», – зазначила вона.

Вона розповіла, що у Чехії ромів розміщують на вокзалах, не пускають у шелтери, а у соціальних центрах перевіряють на подвійне громадянство. Додамо, загалом, найбільша кількість ромів-біженців наразі у Польщі. Так, за даними керівника Варшавської Ромської Ради, наразі у Польщі перебуває 30 тисяч ромів з України. «Потрібно розробляти програми, стратегії адаптації ромів-біженців у приймаючих країнах», – підсумувала Олександра Коряк свій виступ.

Своєю чергою, Микола Бурлуцький розповів про допомогу ромам в Ужгороді. «З початку війни, місцева влада активно співпрацює із ромськими ГО та допомагає у доступі до шелтерів (їх 4 у місті та розташовані у садочках та школах)», – розповів він.

Також він розповів, що нагальним питанням на сьогодні є житло для ВПО – школи та садочки готуються до освітнього процесу, тому з вересня тисячі ВПО залишаться без прихистку. «Через відсутність документів у багатьох ромів, виникають проблеми із отриманням соціальних виплат, багато з ромів ВПО не можуть перетнути кордон. Наступною проблемою є працевлаштування, необхідно розробляти програми розвитку підприємництва та працевлаштування для ромів», – резюмував Микола Бурлуцький.

Наталя Вегриян розповіла про свою діяльність в Одеській області. «Наразі «Вітри змін» активно займаються наданням гуманітарної допомоги в Одесі та населених пунктах області, працює у службі підтримки родин», – зазначила вона. Важливим, на думку Наталі, є підтримувати сільськогосподарську та фермерську діяльність ромів, аби сприяти їх економічному відновленню.

За підсумками дискусії були напрацьовані рекомендації, дотримання яких дозволить покращити ситуацію з забезпеченням прав ромів у мовах нового етапу війни Росії проти України:

• внести зміни до Ромської Стратегії 2030 з урахуванням викликів війни, які вплинули на ромську громаду

• необхідно розробляти програми, стратегії адаптації ромів-біженців у приймаючих європейських країнах

• підтримувати та розробляти довгострокові програми із працевлаштування та розвитку підприємництва серед ромської громади

• підтримувати сільськогосподарську та фермерську діяльність ромів, аби сприяти їх економічному відновленню

• сприяти синергії у комунікації ромських та проромських ГО для обміну інформацією та надання комплексних потреб ромській громаді
• підвищувати представленість ромів на міжнародному рівні
• просування наративів для створення позитивного образу ромів (участь у волонтерській діяльності, роми у ЗСУ).

Варто додати, мільйони людей були вимушені покинути свої домівки та шукати прихистку в більш безпечних регіонах країни, або за її межами після початку нового етапу російсько-української війни. За оцінками Міжнародної організації з міграції, кількість осіб, які станом на середину травня вважаються ВПО, становить приблизно 7,1 млн. За даними Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), у країнах Європи перебувають понад 4,9 млн біженців та біженок, які покинули Україну через війну.