Правозахисники вимагали від Венедіктової пояснити відсторонення Мамедова від “департаменту війни”

2 липня представники правозахисних організацій провели брифінг під стінами Офісу Генерального прокурора.

Під час зустрічі була озвучена спільна позиція щодо раптового позбавлення заступника генерального прокурора Гюндуза Мамедова керівництва так званим «Департаментом війни»

У 2019 році у структурі Генеральної прокуратури був створений Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, під керівництвом Гюндуза Мамедова. Вперше з 2014 року, тобто початку збройної агресії РФ проти України на центральному рівні була систематизована та налагоджена робота щодо виявлення, фіксації та координації розслідувань злочинів проти основ національної безпеки та найтяжчих порушень міжнародного гуманітарного права, що вчиняються на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу.

Департамент координує розслідування таких резонансних справ, як захоплення Криму, MH17, Іловайська та Дебальцевська трагедії, захоплення моряків у Керченській протоці, збиття українського пасажирського літака в Ірані. Загалом це 160 масштабних кримінальних проваджень щодо 177 осіб. Обсяг окремих справ складає понад 1500 томів, в яких досліджуються події всього періоду ведення РФ агресивної війни проти України. 

 «З 2014 року ми бачили багатьох генпрокурорів, вони робили гучні і пусті заяви, змінювалися, а справа розслідування злочинів, скоєних на окупованих територіях, так і не рухалася. Фактично, ми втратили перші 3-5 років, бо нікому у прокуратурі це було не цікаво. Ситуація почала змінюватися тільки після призначення у 2016 році Гюндуза Мамедова керівником Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Під його керівництвом прокурори почали опановувати необхідні знання та навички. Саме за його ініціативи Прокуратура АРК та м. Севастополь почала налагоджувати співпрацю як правозахисними організаціями, які документують злочини на окупованих територіях, а також і з жертвами найтяжчих міжнародних злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту на території України Фактично це був єдиний департамент в ОГП, до якого не було суттєвих запитань ні в правозахисників, ні в журналістів, ні в міжнародних партнерів», ­- зазначилаТетяна Печончик, голова правління ZMINA. Центр прав людини:

30 червня замість Гюндуза Мамєдова спочатку керувати департаментом було призначено Максима Якубовського, який,  за твердженнями в пресі, з 2012 по 2014 рік працював в експертному центрі при організації “Український вибір” Віктора Медведчука. А потім буквально за день генеральна прокурорка змінила рішення, і підпорядкувала цей департамент собі. 

 «Запропоновані зміни зроблені без якихось мотивованих пояснень і непрокомуніковані. Це вже є помилка», – вважає директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

За неповний перший рік роботи департамент розробив стратегію розслідування воєнних злочинів, створив дзеркальні управління в обласних прокуратурах, почав документування та підготовку доказової бази для передачі до Міжнародного кримінального суду, налагодив постійну співпрацю із громадськістю, підготував декілька спільних з НУО подань до Міжнародного кримінального суду.

 «Станом на кінець 2020 року органами прокуратури України було подано 12 повідомлень до Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів на території АР Крим та м. Севастополь. Значна кількість цих повідомлень була підготовлена спільно з правозахисними організаціями України. І у 2020 році Прокурор Міжнародного кримінального суду оголосила, що існують обґрунтовані підстави вважати, що в контексті ситуації в Україні, щодо якої відбувалося попереднє вивчення, скоювались злочини проти людяності та воєнні злочини, зокрема і у контексті окупації АР Крим та м. Севастополя. Це ще раз підтверджує ефективність роботи Департаменту війни у цьому напрямі. Але дії генеральної прокурорки можуть призвести до знищення цього департаменту, що, по суті, допоможе злочинцям уникнути відповідальності за масові порушення прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на окупованих територіях України», – пояснила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

На сьогодні діяльність департаменту була чи не єдиним напрямом роботи Офісу Генерального прокурора, до якого немає суттєвих запитань ні у правозахисників, ні в журналістів, ні у міжнародних партнерів.

«З утворенням “департаменту війни” не лише жертви відчули надію на відновлення справедливості щодо них. Представники громадських організацій, що всі ці роки ретельно документували і зберігали докази воєнних злочинів, нарешті знайшли в особі прокурорів департаменту об’єкт каналізації цих даних. Всі ми були свідками того, як реанімуються давно закинуті справи. Жертви з нами ділились новинами, що після чотирьох-п’яти років затишшя їхні справи знову розслідуються. Багато справ, що в хаосі перших місяців війни взагалі не були ніким, крім НУО, задокументовані, стали розслідувати. Нові справи стали кваліфікувати за ст. 438, а старі перекваліфіковувати із загальнокримінальних статей. Часто після отримання нових доказів від правозахисників», –  зазначив виконавчий директор ГО Truth Hounds Роман Авраменко.

 «Таких прокурорів як Мамєдов – одиниці. Таких кваліфікованих адміністраторів фактично немає в системі прокуратури. Втрата такої людини буде мати великі наслідки», – вважає Віталій Титич, адвокат, представник потерпілих в боях під Іловайськом.

На думку правозахисників рішення  про відсторонення  Гюндуза Мамедова  від  керівництва «Департаментом війни» вмотивоване нічим іншим крім політичних причин і несе загрозу українському правосуддю.

 «Платформа «Правозахисний порядок денний» звертається до Генеральної прокурорки з тим, щоб вона зустрілася із правозахисниками та пояснила цю швидкозмінну кадрову політику. Ми не бачимо жодних об’єктивних причин, виглядає, що ці перепризначення диктуються суто політичною логікою. Мова йде не про конкретну людину чи її посаду, а про майбутнє усіх кримінальних проваджень, які розслідує департамент. І про те, чи дочекаються потерпілі  від воєнних злочинів обіцяної справедливості», –  підкреслила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Наприкінці брифінгу правозахисники передали Ірині Венедіктовій лист з проханням про особисту зустріч щодо ситуації, що склалася навколо звільнення Гюндуза Мамєдова.

Захід проведено за підтримки ПРООН в Україні.