Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня
Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.
Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.
Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.
Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.
Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.
Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.
Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.
Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань
У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.
Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.
Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.
Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.
Співробітники міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС
Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.
Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції. Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.
Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.
Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»
Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».
Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.
10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.
Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.
Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.
Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.
Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.
Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю акцію.
Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.
Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в Telegram був видалений.
На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.
Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.
Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.
Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:
- – Презумпція на користь проведення зібрань.
- – Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
- – Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
- – Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
- – Належна практика адміністративного регулювання.
- – У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
- – Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.
У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:
- – Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
- – Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
- – Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
- – Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
- – Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
- – Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
- – З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям.
