Круглий стіл «Імплементація норм міжнародного гуманітарного права та Римського Статуту МКС до національного законодавства України»

«Кримінальний кодекс України є продуктом пострадянської доктрини. Він просто не встигає за тими змінами, які відбулись у світі в дев’яностих-двохтисячних роках. Тому його положення щодо міжнародних злочинів, на жаль, є доволі абстрактними», – про це заявив Костянтин ЗАДОЯ, доцент кафедри кримінального права та кримінології КНУ імені Т.Шевченка, на експертному круглому столі у парламенті.

Недоліки українського кримінального закону та необхідність змін для коректного відображення найтяжчих злочини проти миру та безпеки людства обговорювалися на експертному круглому столі «Імплементація норм міжнародного гуманітарного права та Римського Статуту МКС до національного законодавства України», який відбувся 13 липня 2016 року у парламенті. На заході було презентовано законопроект для гармонізації Кримінального кодексу України із положеннями Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (далі – МКС), який був розроблений робочою групою платформи «Правозахисний Порядок Денний» під головуванням Костянтина Задої. Обговорення проходило в колі народних депутатів, іноземних парламентарів. міжнародних та українських експертів, науковців, правозахисників, представників Генеральної прокуратури, МВС та СБУ.

На відкритті заходу заступник Голови Верховної Ради України Оксана СИРОЇД звернула увагу, що з огляду на триваючу російську збройну агресію норми міжнародного гуманітарного права для України набули особливе практичне значення та закликала присутніх називати речі своїми іменами.

Олександра МАТВІЙЧУК, голова Правління Центру Громадянських Свобод, зауважила, що Україна вже другий рік веде війну у правових рамках антитерористичної операції, і тому зіштовхується з великою кількістю правових невідповідностей: «З одного боку у нас порушуються справи проти волонтерів, які у 2014 році на собі провозили через кордон обмундирування для армії, а з іншого боку – в Кримінальному кодексі досі немає поняття злочину проти людяності, а виписані воєнні злочини не дозволяють правоохоронним органам проводити належну кваліфікацію. Навіть покладаючи надії на Міжнародний кримінальний суд потрібно враховувати, що цей суд не буде розслідувати весь масив злочинів, що вчинялись протягом цього періоду, і значний тягар проведення розслідування лягатиме на плечі національних правоохоронної і судової систем».

На думку Олександри, питання кваліфікації злочинів буде надзвичайно значущим з огляду на Мінський процес, і зможе поставити крапку у намаганнях російської Федерації провести тотальну амністію дій збройних формувань, адже Мінські домовленості не відміняють Римський статут, Женевські та Гаазькі конвенції та Європейську конвенцію з прав людини.

Про допоміжну роль МКС, що не знімає весь тягар розслідування із національної правоохоронної системи, говорили й міжнародні експерти.

«МКС є «останньою інстанцією», яка втручається, коли держави не в змозі або не бажають розслідувати і притягати до відповідальності людей, підозрюваних у скоєнні міжнародних злочинів. Україна знаходиться на переломному етапі. Будучи лідером в регіоні, країна має обов’язок сприяти просуванню прав людини і дотримання законності. Немає іншої альтернативи для сталого миру і захисту цивільного населення» – переконаний д-р Девід Донат КАТТІН, генеральний секретар міжнародної організації «Парламентарі за Глобальні Дії» (Parliamentarians for Global Action).

Водночас, окрім ухвалення змін до КК України вже зараз варто думати і про їх практичне запровадження, адже сама по собі наявність законодавства не вирішує усіх проблем у боротьбі із безкарністю.

«Дуже важливо підштовхувати відповідні органи до застосування цього законодавства, а це відбувається не завжди, іноді просто через відсутність на те політичної волі» – прокоментував Сімон ПАПУАШВІЛІ, координатор проектів «Міжнародного Партнерства за Права Людини» (International Partnership for Human Rights), посилаючись у своїй доповіді на досвід Грузії в організації розслідування злочинів, вчинених під час п’ятиденної російсько-грузинської війни.

З текстом презентованого на круглому столі законопроекту можна ознайомитись за посиланням : http://goo.gl/o5jhs9

За результатами круглого столу редакційною групою платформи «Правозахисний порядок денний» будуть зібрані та опрацьовані всі пропозиції та зауваження до тексту.

Відеозапис круглого столу: https: //www.youtube.com/watch? V = ZBjTZWuN3k4

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів” ГО Центр “Соціальна Дія”, Євромайдан SOS. Роботу платформи координує Центр Громадянських Свобод.

Фото: Ivan Lubysh-Kirdey

Поділитися