ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Суд

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сьогодні, де знаходяться підозрювані та хто вони –  читайте в статті, завдяки даним, які зібрала група громадського спостереження «ОЗОН».

Учасники ОЗОНу здійснюють об’єктивний, неупереджений моніторинг мирних зібрань та судових процесів. Група розпочала свою діяльність ще в лютому 2013. Під час Євромайдану громадські спостерігачі активно моніторили мирні зібрання, але після подій 30.11.2013 та перших ув’язнених на вулиці Банковій, виникла потреба дізнатись, що відбувається з людьми після їх зникнення в невеликому просторі автозаку. ОЗОН намагався відвідувати всі судові засідання щодо затриманих активістів та учасників протесту попри те, що зі сторони суду часто здійснювався опір таким абсолютно законним діям. Згодом, коли було знято обвинувачення  щодо всіх підозрюваних по Євромайдану, розпочались не менш цікаві для спостереження  засідання, які вже стосувались відповідальності за скоєння злочинів проти Євромайдану та дотичних до нього подій. Наприклад, справа над екс-беркутівцями щодо розстрілу 39 людей на Майдані Незалежності 20 лютого; розгін Майдану 30 листопада; вбивство тітушками журналіста Веремія; катування та знущання над активістом Гаврилюком; розслідування фальсифікувань адмінпротоколів та переслідування активістів Автомайдану  працівниками ДАІ.

Спостерігаючи за перебігом судових засідань таких резонансних справ, громадські монітори констатують наявність як позитивних, так і негативних змін в реалізації системи правосуддя київськими судами. Очевидним є те, що під час проведення громадського моніторингу, судді та працівники апарату судів стали більш толерантно сприймати  зацікавленість ЗМІ та громадськості до певних справ. «Раніше вони дивувались, чому ми сюди прийшли і запевняли нас в тому, що нам не варто знаходитись на засіданні, в той час як тепер вони просто відповідають на наші запитання» – зазначає один з громадських моніторів. «Відкрита неприязність зустрічається все рідше, однак вона проявляється в іншому, наприклад, в небажанні адекватно інформувати громадян, чи у виборі невідповідної за розміром зали судового засідання».

Відсутність уніфікованого джерела звідки можна дізнатись про час та місце судового засідання залишається чи не найбільшою проблемою. Часто про засідання ставало відомо за кілька годин до його початку.  Так само було і за часів розгляду справ над активістами Євромайдану. Важко сказати, чи це небажання суду інформувати громадськість про свої рішення, неефективна робота його апарату, чи все ж щось об’єктивно інше.

Однією з негативних змін, «кроком назад», стало виключення інформації про склад суду (прізвища та ініціали суддів, які розглядатимуть дану справу) з веб-сайтів.  Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак зазначає: «Приховати інформацію про суддів на сайті, означає ускладнити процес потрапляння на судове засідання громадськості, включно з громадськими спостерігачами та представниками ЗМІ, оскільки першими хто нас зустрічають у судах – це співробітники «Грифон», які для пропуску до суду у більшості випадків вимагають назвати прізвище судді на засідання якого ви хочете потрапити. Дуже не хочеться думати, що такі зміни пов’язані з процесами перевірки суддів після Євромайдану, наче менше інформації – менше галасу., Група громадського спостереження «ОЗОН» намагається з’ясувати причини таких змін за допомогою інформаційних запитів, але цей процес тривалий, тож поки остаточної відповіді ще немає».

Цікаво, що в кінці січня 2015 року, невідомими було побито шість суддів Печерського районного суду. Мимоволі з’являється думка, що після таких подій приховати колонку «Судді» з веб-сайтів являється своєрідним актом самозахисту. Однак, активісти ОЗОНу переконують, що цю інформацію прихвали ще влітку. Відповідь на інформаційний запит цьому підтвердження. Зображення 1

Загалом, громадським активістам стало відомо про проведення п’ятдесяти одного судового засідання щодо раніше згаданих справ. Тільки одна з них завершилася: – застосування тортур щодо активіста Майдану, а сьогодні нардепа, Михайла Гаврилюка. Попри те, що з відомого відео, на якому зафіксовані знущання над людиною, видно, що участь у такій «справі» брало близько 15 осіб, підсудними виявились лише двоє – Кравець Д.В. та Ломоносов Л.В. Печерський районний виніс для них такий вирок:

–              2 роки обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю.

–              Звільнити від призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

–              Зобов’язати Кравця Д.В. та Ломоносова Л.В. попросити письмове вибачення.

–              Протягом іспитового строку не виїжджати з України на постійне місце проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції.

–              Повідомляти кримінальну виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.

Однією з «найнезрозуміліших» справ сьогодні є вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке було скоєне 18.02.2014. Багато хто скептично поставився до того, що цю людину зарахували до Героїв Небесної Сотні, оскільки журналіст працював в газеті «Вести», та писав статті, які часом необґрунтовано (або  несправедливо)дискредитували Майдан. Для ОЗОНу питання приналежності посмертного статусу цій людині не було принциповим, адже суд має бути справедливим в будь-якому випадку. «Найнезрозуміліша» вона тому, що на першому засіданні Шевченківський суд виніс рішення про розгляд справи у закритому режимі, після чого всі журналісти, активісти та громадські слухачі були вимушені покинути залу засідання. Згодом стало відомо, що підозрюваного у справі, Крисіна Юрія, суд відпустив під домашній арешт. На якому етапі знаходиться цей процес сьогодні – не відомо.

Розгляд першої справи щодо масових вбивств на Майдані Незалежності у лютому 2014 року активно триває. З липня минулого року на лаву підсудних потрапило троє людей: майор Дмитро Садовник та його підлеглі – Сергій Зінченко та Павло Аброськін. Одному з них, як відомо,  ще восени вдалося втекти Активісти ОЗОНу погодились прокоментувати цю подію: «Не слід робити наклепи відносно того сприяв суд втечі Садовника чи ні. Краще навести факти. З 26 вересня по 3 жовтня суд не знав, де знаходиться підозрюваний, якого раніше відпустили під домашній арешт. За цей період, він тричі не з’явився до суду на засідання, і лише після останнього, третього разу, суд виніс рішення про примусовий прихід підозрюваного. Але, о диво! Виявилось, що він відсутній за місцем проживання. Весь цей час, суд не мав достовірної інформації про те, де знаходиться підозрюваний, так само як і прокуратура, яка так і не подала клопотання про його примусовий привід».

Аброськін П. та Зінченко С. сьогодні знаходяться в Лук’янівському СІЗО. 24.02.2015, Апеляційний суд переніс розгляд цієї справи до Святошинського районного суду. Таке питання довелось вирішувати, оскільки у Печерському районному суді м. Києва вже не достатньо суддів для розгляду цієї справи – суд не зміг сформувати колегію з трьох суддів, пояснивши це тим, що майже всі судді Печерського районного суду брали участь в досудовому слідстві, тобто закон їм забороняє надалі вести справу.

23 лютого, Генеральна прокуратура  України оприлюднила свою заяву http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=151379  про встановлення 20 осіб київського Беркуту, які, ймовірно,  були причетними до розстрілу 39 осіб на Майдані 20 лютого 2014 року. В цей же день, було затримано двох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», Олександра Марінченка та Сергія Тамтури, і вже 24.02.2015 Печерський райсуд виніс рішення про утримання цих осіб під вартою. Інші  18, як зазначає прокуратура, поки переховуються від слідства. Згодом, 10 та 11 березня, Апеляційний суд міста Києва розглядав апеляційні скарги сторін підозрюваних, однак ухвали Печерського районного суду залишились в дії.

У справі щодо «Автопробігу до Межигір’я» 29.12.2013 р. за фальсифікацію протоколів про неіснуючі правопорушення учасників автопробігу прокуратурою до суду передано як мінімум 24 обвинувальні акти щодо 23 осіб, винесено 1 обвинувальний вирок та 1 виправдальний вирок, повідомляють адвокати автомайданівців. «ОЗОН» відстежував засідання щодо декількох інспекторів ДАІ: Щерби О.В., Дорошенко М.П.,  Таранухи Є.О., Сарани П.П. На разі слідство триває.

Ще однією справою, яку моніторить група громадського спостереження «ОЗОН» є розгін Майдану 30 листопада. Ще тоді, в 2013 році, екс-генеральний  прокурор Віктор Пшонка зробив офіційну заяву  про вручення підозри у перевищенні влади та службових повноважень заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу, начальнику київської міліції Валерію Коряку і голові Київської міської держадміністрації Олександру Попову. Зараз підозрюваними в цьому провадженні є Олександр Попов та Володимир Сівкович. Стосовно цієї справи було проведено 16 судових засідань. Останнє відбулось у п’ятницю, 27.02.2015. Результат – Шевченківський райсуд задовольнив відвід одному з прокурорів , М. Наливайку, про який раніше заявила сторона потерпілих.  Тепер до ведення справи долучиться новий прокурор.

Загалом, волонтери ОЗОНу дізнались про п’ятдесят одне засідання щодо вище зазначених справ. Відвідати вдалось 28, з яких 5 – не відбулися (через те, що суддя перебував/перебувала в нарадчій кімнаті з інших питань, і не міг/могла приступити до розгляду справи). Однією з основних причин невідвідуваності інших 23-х засідань, стала неможливість завчасно дізнатись про розгляд справи, так як інформування громадян судом відбувається в неналежний спосіб, і в більшості випадків інформація про судове засідання отримувалась від приватних джерел: адвокатів, родичів потерпілих, ЗМІ та соціальних мереж. Як показала практика київських судів – уніфіковане джерело, звідки можна отримати інформацію про цікаве для вас судове засідання – відсутнє.

Окремий аспект на який звертали увагу спостерігачі – це доступ до суду. У всіх випадках, зайти до приміщення суду в день слухання резонансних справ було можливо, ніякого опору з боку охорони не вчинялося. З точку зору законодавства немає нічого дивного,  оскільки до приміщення суду мають вільний доступ всі громадяни України при наявності документу, що засвідчує особу. Однак під час слухання справ стосовно Євромайдану траплялись випадки, коли людей не пускали. Але, потрапити до приміщення ще не означає потрапити в залу судового засідання. З 23-х засідань щодо цих справ, спостерігачам не вдалось потрапити на слухання у сімох випадках, оскільки зала, котру виділили, виявилася непристосованою для великої кількості людей, котрі  хотіли до неї потрапити. Наприклад, у вересні, під час однієї з найбільш резонансних справ за участю Садовника Д.М. у Апеляційному суді, , близько 30-40 людей не змогли потрапити до зали засідань. Один із волонтерів коментує це наступним чином: «Я розумію, що, можливо,  немає в суді такої зали, яка вмістить шістдесят осіб. Але там точно були більші зали». Під час проведення більшості  засідань, ЗМІ були присутніми. Однак суд не завжди дозволяв проводити фото чи відео зйомку, керуючись тим, що сторона підозрюваних, здебільшого, була проти. «Це яскраво контрастує зі ставленням суддів до підозрюваних під час Євромайдану.  Їх думкою в таких питаннях зовсім ніхто не переймався» – зазначив один із волонтерів.

Переважно клопотання про фото- та відеозйомку розглядались не в першу чергу (в процесі розгляду клопотань), що само по собі є нелогічним, адже поки суддя не розгляне клопотання, журналісти не мають права здійснювати  будь-яку  зйомку. Таким чином, навіть якщо суд і дозволить здійснювати фіксування судового процесу, його частина вже буде втрачена.

Перешкод здійснювати аудіозапис (слухачами) суд не чинив. Хоча законодавство України передбачає вільне використання портативних пристроїв аудіозапису на відкритих судових засіданнях, під час моніторингу судового розгляду справ щодо громадських активістів та учасників Євромайдану, такі незаконні заборони були зафіксовані, так само як і видалення журналістів чи слухачів із зали суду.

Якщо говорити про позитивні зрушення, то слід згадати, що Апеляційний суд м. Києва за допомогою сайту суду, силами прес-служби інформував громадськість про розгляд резонансних справ:повідомляв про результати засідань щодо справ колишніх беркутівців. Законодавством не передбачено обов’язковість таких дій, тому це стає чудовим прикладом того, як суди можуть комунікувати з громадськістю.

Волонтери кажуть, що деякі хороші зрушення в системі правосуддя вже наявні: «Наша діяльність є важливою хоча б тому, що суд звикає до неї. Звикає до розуміння того, що його контролюють , його діяльністю цікавляться, і не лише виконавча влада, чи інші високопосадовці, а прості громадяни України. На перший погляд, це ніби такий примітивний момент, але він суттєвий. Бачити реакцію суддів на моніторів в грудні-січні під час Євромайдану і сьогодні – це різні речі. Нас більше не виганяють на вулицю, не переконують у відсутності прав, в той час, коли вони наявні. Якщо так подумати, то трохи важко розуміти суд, який не так давно виконував суто каральні функції. Тай, якщо порівняти ставлення до підозрюваних-активістів Євромайдану та підозрюваних по його розгону чи масовому розстрілі, то воно – дуже різне. Зі всіх справ, про які ми розповідали, під час судового засідання в клітці сиділи лише підозрювані у розстрілі Майдану. Цим я не хочу сказати, що слід й інших засунути в клітку. Але чомусь саме так робили з активістами Майдану, не кажучи вже про їх фізично важкий стан, в якому вони часто перебували  після «гуманного» затримання. Хочеться вірити, що це теж прогрес нашого суду, а не приклад його вибіркового правосуддя до справ певних категорій» – зазначив громадський спостерігач.

Авторка статті: Катерина Мацюпа

Результаты поиска:

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

11 Січня, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

3 Листопада, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

13 Вересня, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

30 Липня, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

25 Червня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

30 Травня, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

СУДОВІ СЛУХАННЯ “СПРАВИ ЄВРОМАЙДАНУ” СТАНУТЬ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ

26 Травня, 2015

28 травня 2015 року о 16 годині, в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою, м. Київ, вул. Липська 18/5 відбудеться прес – брифінг щодо слухань справи про «Вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року  під час Євромайдану».

 Участь у заході візьмуть:

  1. Адвокат, представник інтересів постраждалих по різних епізодах Євромайдану, зокрема родин «Небесної сотні» – Віталій Титич та інші представники обвинувачення
  2. Адвокат, представник інтересів обвинувачуваних  – Ігор Варфоломеєв
  3. Координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» – Валерія Рибак
  4. В. о. начальника Прес-центру судової влади – Ольга Какауліна

Група громадського спостереження «ОЗОН» від самого початку судових процесів справ Євромайдану у грудні 2013 року по сьогодні здійснює моніторинг дотримання права на справедливе судочинство в Україні. Результати моніторингу показали багато недоліків, для усунення яких були вироблені рекомендації. Із попереднім звітом можна ознайомитися за посиланням:  http://old.ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Publichnij-zvit-OZON-za-rezultatami-monitoringu-sudovogo-rozglyadu-sprav-YEvromajdanu-sichen-2014-roku-po-lyutij-2015-roku1.pdf

Одним із виявлених у ході моніторингу проблем є забезпечення доступу до правосуддя, відкритість та гласність процесу. Тобто мова йде про те, щоб усі учасники судового процесу могли взяти у ньому участь, а громадськість – отримати про нього інформацію.

Як приклад, можна навести розгляд справи про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 р. у м. Києві. По цій справі проходять більше 140 осіб потерпілих. Окремо треба врахувати їх представників, обвинувачених та їх захисників, свідків та їх адвокатів, секретар ясудового засідання, судовиого розпорядника тощо. Таким чином, щоб вмістити усіх учасників процесу потрібне приміщення на 200 осіб, якого у суду немає.

Які заходи будуть вжиті Державною судовою адміністрацією України для вирішення цього питання та що може зробити ЗМІ, громадськість для забезпечення належного розгляду справи буде висвітлено на прес – брифінгу.

Акредитація ЗМІ здійснюється  Прес-центром судової влади за телефонами:  /044/277-76-34 (33, 69) з 10.00 до 14.30, 28 травня 2015 року. Контакти Прес-центр судової влади  тел.:/044/277-76-69 (33, 34) e-mail:

pressoffice@court.gov.ua http://court.gov.ua/rsu/pressoffice/

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:

https://www.facebook.com/OZON.monitoring

ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ: СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! “БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

26 Травня, 2015

29 травня об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція за результатами кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!».

За тижневого марафону кампанії громадські активісти «ОЗОНу» перевірили організацію роботи 35 судів України у 11 областях України та оцінили, наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

У ході прес-конференції будуть окреслені основні системні проблеми в організації судової влади України. Активісти групи громадського спостереження «ОЗОН» поділяться власним баченням того, чому правозахисній спільноті все ще передчасно говорити про можливості утвердження справедливого правосуддя в Україні. Крім цього, у рамках заходу будуть презентовані найбільш суперечливі та вражаючі факти організації роботи в українських судах.

Результати кампанії будуть висвітлювати:

  1. Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» (Київ).
  2. Олександра Купченко, координатор кампанії з моніторингу судів «Суд – не тільки судді!» (Київ).
  3. Ксенія Проконова, координатор в Odesa SOS, адвокат практики правової безпеки бізнесу ЮК «Юскутум», адвокат в «Качай права» (Київ).
  4. Олена Назаренко, громадський активіст, викладач правознавства (Суми).

Організатором заходу виступає Центр Громадянських Свобод, група громадського спостереження “ОЗОН”.

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

ПРЕС-АНОНС КРУГЛОГО СТОЛУ “МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ДОСВІД ГРУЗІЇ”

10 Квітня, 2015

21 квітня 2015 року о 13.30 (початок реєстрації) Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» проводиться круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії». Тривалість заходу дві години.

Експерти з Грузії та України окреслять політичні та правові перешкоди, які стояли перед розслідуванням міжнародних злочинів під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року, а також проведуть паралелі із сучасною ситуацією в Україні та обговорять уроки “грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом для України.

У лютому 2015 році парламент України ухвалив разову декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду для розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені під час збройної агресії Росії. Попри це в стінах парламенту досі не розглядали законопроект 1788, який відкриває дорогу для повної ратифікації Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Варто підкреслити, що опоненти ратифікації Римського статуту апелюють саме до ”грузинського досвіду” співпраці із судом.

Запрошені експерти-доповідачі:
Сімон Папуашвілі, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини (Грузія,).
Єлєна Філеєва, виконавчий директор організації «Стаття 42» (Грузія, Бельгія).
Алекс Презанті, експерт Міжнародної федерації з прав людини (Швейцарія).

Із української сторони до участі в круглому столі запрошені народні депутати, представники уряду, РНБО, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Конституційного суду України, наукової спільноти, громадськості.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com
Акредитація журналістів є обов’язковою, проводиться до 20 квітня включно.

РІК ПІСЛЯ МАЙДАНУ: БЕЗКАРНІСТЬ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДІ

2 Квітня, 2015

Минув рік відколи в процесі протистояння на Майдані Незалежності було вбито за офіційними даними близько сотні людей. Приблизно така ж сама кількість отримала серйозні травми. На сьогодні так і не встановлено хто давав накази бити, розстрілювати та катувати активістів, протестувальників, журналістів та медиків. На ці та багато інших актуальних запитань немає остаточних відповідей. Проте, які справи все ж дійшли до суду, як відбувались ці судові засідання, на якій стадії вони перебувають сього