ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Суд

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше не існує.
Серед опитаних які працюють в юридичній сфері, 57% відповіли, що на їхню думку суду присяжних не існує, чи скоріше не існує в Україні.
Такі відповіді респондентів дають розуміння , що існуючі наразі в кримінальних провадженнях “суди присяжних” у складі 3 присяжних і 2 суддів не сприймаються суспільством за справжній суд присяжних.
79% опитаних відповіли, що присяжні повинні виносити вердикт окремо від судді, що є характерними для класичної моделі суду присяжних. В такій системі присяжні перебувають у нарадчій кімнаті самостійно і без участі професійного судді приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. Це дозволяє зменшувати вплив політиків і органів виконавчої влади на суддів та судову систему загалом, а також запобігає можливому впливу суддів на присяжних.
Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва українським судам довіряють лише 8,6% громадян, з них – повністю довіряють тільки 1,3% опитаних.
Водночас, згідно з результатами нашого опитування, 71 % осіб відповіли, що пряма участь громадян може допомогти подолати корупцію та залежність професійних суддів.
82 % опитаних відповіли, що участь громадян у якості присяжних сприятиме підвищенню довіри до судової системи України і тільки 9 % відповіли протилежне
На питання чи хотіли б ви бути присяжним, 62% опитаних відповіли схвально. Цікаво, що серед опитаних, які не є спеціалістами у сфері права, відсоток охочих бути присяжними вищий (70%).
Кампанія #НамПотрібенСудПрисяжних здійснюється в межах діяльності коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний”.

прес-конференція “Суд присяжних – чи актуально це для України?”

17 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2) відбулася прес-конференція на тему
“Суд присяжних – чи актуально це для України?”

За період незалежності було декілька спроб модернізувати та зміцнити судову гілку влади. Проте, ці спроби так і не досягли головної мети – створення сильної та незалежної судової системи. І, що більш важливо – довіра суспільства до судової гілки влади залишається на низькому рівні. За результатами опитувань, судовій системі довіряють лише 9,3 % населення.

На суд присяжних покладають великі очікування. Одні сподіваються, що він здатний виправити недосконалості інших механізмів судової системи та сприяти подальшому її реформуванню. Інші бачать у залученні суду присяжних шанс на зростання довіри до судової гілки влади, внаслідок постійного контакту з нею, і, в кінці кінців, формування активного громадського суспільства.

Олександра Матвійчук“Навіть в авторитарній Росії, де суд присяжних виведений із цілого ряду справ, для того, щоб правосуддя там не було,а булв контрольований суд. Навіть там Путін та його оточення розуміють запит на справедливість від населення і створюють умови для розвитку суду присяжних там, де нема політичної складової.”

Андрій Осіпов — “Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п’є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони – прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян. 12 звичайних громадян – це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.”

 

Дмитро Коваль – “Народні заседателі чи змішані суди, які зараз є в Україні – недостатні. Потрібне залучення населення, яке передбачає розділення відповідальності суду та присяжних. Щоб присяжні приймали рішення без впливу судді. Тоді підвищиться довіра до судової системи.”

 

Конституція України передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом народних засідателів, який дістався у спадок від радянського часу. Наразі троє “народних заседателей” разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень.

 

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.


Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

 

 

Прес-конференцію провели :

Олександра Матвійчук – Голова правління ГО Центру Громадянських Свобод

Віталій Титич – адвокат, експерт

Андрій Осіпов  громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування

Дмитро Коваль – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.

 

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

 

Суд присяжних – чи актуально це для України? прес-конференція

13 Грудня, 2018

17 грудня о 12:00 в УКМЦ (Хрещатик, 2)
Конституція України передбачає існування суду присяжних.

Водночас те, що в законодавстві України називається судом присяжних є нічим іншим, як судом “народних засідателів”, який дістався у спадок від радянського часу. Основною відмінністю суду присяжних від звичайного суду (за участю одного судді або трьох професійних суддів) є відокремлення діяльності і чіткий розподіл обов’язків професійного судді і колегії присяжних засідателів.

Розроблений експертами платформи “Правозахисний порядок денний” законопроект покликаний вирішити цю проблему та забезпечити незалежність колегії присяжних засідателів від головуючого судді на законодавчому рівні.

Дуже часто доводиться чути, що Україна не має грошей на суд присяжних. Але гроші в цьому випадку не мають значення. Йдеться про збереження демократії в Україні.

Прес-конференцію проведуть :
Olexandra Matviychuk – Голова правління Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Vitaliy Tytych – адвокат, експерт
Андрій Осіпов – громадський діяч, адвокат, правозахисник, експерт з місцевого самоврядування.
Dmytro Koval – старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine

————————
Запрошуються представники ЗМІ
За додатковими питання прохання звертатися до Зайченко Сергій+380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Початок о 12:00
Український Кризовий Медіа Центр (Хрещатик,2)

Чому Україні потрібен суд присяжних

12 Грудня, 2018

Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.

Правозахисний порядок денний — коаліція правозахисних організацій України. Ми об’єдналися щоб впроваджувати реформи у сфері прав людини. Наші експерти долучаються до розробки та імплементації реформ судової, правоохоронної, та пенітенціарної систем. Попри негативний вплив гібридної війни, окупації та тяжких соціальних умов – ми продовжуємо ставити питання прав людини на порядок денний.

Всі права на розповсюдження та видавництво цієї публікації належать Центру громадянських свобод.

Копіювати і поширювати інформацію, зазначену у посібнику дозволено лише за згоди її власників із зазначенням джерела інформації

Автори:
Дмитро Коваль,
Віталій Титич,
Євгенія Закревська,
Михайло Савва,
Олександр Банчук

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Київ 2018

 

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

16 Травня, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

12 Травня, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Результаты поиска:

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Волонтери перевірили 10 київських судів на доступність

19 Квітня, 2019

50 волонтерів та волонтерок у рамках акції “Вйо перевіряти суд на доступність” здійснили сьогодні перевірку інклюзивності 10 судів загальної юрисдикції у Києві. Після тренінгу в експертів з універсального дизайну групи учасників/ць акції вирушили у різні суди Києва, щоб самостійно визначити порушення та можливості для виправлення ситуації в контексті доступності інфраструктури суду для маломобільних груп населення.

Ознаками права на справедливий суд є широковідомі – публічність, незалежність, неупередженість і ряд інших. Але часто ми забуваємо доступність, від якої залежить те, чи усі категорії суспільства матимуть можливість судом скористатися. Як зазначають експерти, сьогодні в Україні кількість людей з інвалідністю складає понад 10% від населення країни, це приблизно 3 мільйони чоловік. Крім того, загалом маломобільні групи населення, які щодня зіштовхуються із труднощами доступу, за даними з різних джерел складають від 30 до 50% всього населення. До маломобільних груп населення належать зокрема вагітні жінки,  діти до 7-ми років, батьки з візочками, особи, які супроводжують малолітніх дітей,  люди поважного віку та інші.

Акція була організована групою громадських спостерігачів ОЗОН (Центр громадянських свобод) за підтримки бібліотеки Оціум, експертів асоціації “Інклюзивна країна” та ORFO Universal Design.

До акції долучилися також самі представники/ці маломобільних груп – люди, що користуються колісними кріслами та незрячі активістки. Під час перевірки у Печерському та Подільському судах усі охочі могли спробувати потрапити у будівлю, використовуючи колісне крісло. Також солідарність з акцією висловили батьки з ініціативи “Київ дружній до батьків і малюків”.

Крім того, акцію вже підтримали працівники державної судової адміністрації. У процесі моніторингу Солом’янського районного суду до волонтерів доєдналася заступниця керівниці судового апарату – Яна. Вона поділилась планами керівництва суду на підвищення інклюзивності та загальної модернізації будівлі суду.

Спостерігачі відзначають розуміння та ввічливе ставлення працівників суду та військовослужбовців Національної гвардії України, готовність допомогти під час проведення моніторингу.

Перевірка виявила багато порушень, які обов’язково мають бути виправлені. Це і відсутність належних пандусів, недоступні вбиральні чи інші важливі приміщення суду (наприклад, канцелярія), відсутність маркування шрифтом Брайля, тактильних смуг на прилеглій території чи належних паркомість, тощо.


Тим не менше, спостерігачі зазначають, що за результатами перевірки експертами буде підготовано звіт з рекомендаціями як покращити інфраструктуру зважаючи на несприятливий контекст: більшість судів знаходяться у старих будівлях, які ніколи не проектувалися інклюзивними та потребують капітального ремонту.

Звіт та рекомендації будуть направлені до Державної судової адміністрації. Крім того, організатори планують провести серію адвокаційних зустрічей із ДСА та адміністраціями судів задля покращення ситуації в місті.

Група громадського спостереження «ОЗОН » – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Понад 20 громадських організацій сформували Порядок денний реформи правосуддя для майбутнього Президента

6 Лютого, 2019

Провідні громадські організації, які займаються реформами у сфері правосуддя, закликали кандидатів на посаду Президента України надати свої пропозиції щодо вирішення ключових питань реформи.

Запропонований порядок денний складається з чотирьох ключових питань, які, попри великий суспільний інтерес та важливість для подальшого успіху реформи, досі не вирішені.

  • Якісне та прозоре очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення підзвітності судів суспільству.
  • Гарантування незалежності судів (перш за все — Конституційного, Верховного, Вищого антикорупційного) та суддів, невідворотності покарання за здійснення політичного впливу на них.
  • Участь громадян у процесі здійснення судочинства (запуск повноцінного суду присяжних і запровадження мирових суддів).
  • Забезпечення належної якості кадрів у системі прокуратури, адвокатури і суду.

«Ми закликаємо всіх кандидатів у Президенти публічно зафіксувати своє бачення щодо вирішення питань цього порядку денного. Зі свого боку готові запропонувати необхідні рішення», — йдеться у зверненні громадських організацій.

Порядок денний – відкритий для підписання, станом на 5 лютого заклик для кандидатів у Президенти підтримали понад 20 громадських організацій.

Повний текст Порядку денного реформи правосуддя для кандидатів у Президенти доступний за посиланням.

Актуальні соціологічні дослідження 

Менше 1% громадян вважають судову реформу повністю успішною, а суди й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри і підтримки серед усіх соціальних інституцій.

Несправедливість у системі правосуддя вважають серйозною проблемою для України 89% громадян.

47% довірили б очищення суддівського корпусу представникам громадськості, і тільки 8%  – самим суддям.

42% українців готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних ГО, 41% — експертам західних країн.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

31 Січня, 2019

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа БарановськогоНадії ГубенкоМиколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

  • провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
  • провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
  • брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
  • надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

 

Громадська рада доброчесності

 

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

 

 

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.

Опитування про Суд Присяжних в Україні

2 Січня, 2019
Команда Центру громадянських свобод та Центру політико-правових реформ провела он-лайн опитування щодо суду присяжних в Україні. Метою опитування було визначити загальні уявлення про інститут суду присяжних. Звичайно, опитування не відображає загальну думку громадян України про цей інститут. Всього було опитано 320 респондентів. З них половина має юридичну освіту і працює в юридичній сфері (судді, юристи, адвокати).
Перше питання було присвячене загальній обізнаності респондентів про суд присяжних.
88% опитаних відповіли, що вони знають чи скоріше знають, що таке суд присяжних.
10% респондентів бачили суд присяжних в кіно, й мають загальні уявлення.
96% опитаних, які є юристами, адвокатами чи суддями, ствердно відповіли на це питання.
У Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
64% опитаних відповіли, що суд присяжних в Україні не існує, чи скоріше н