Попередні підсумки оцінки ефективності слідства в справі про вбивство фотокореспондента Андреа Роккеллі і правозахисника Андрія Міронова

Попередні підсумки оцінки ефективності слідства

в справі про вбивство фотокореспондента Андреа Роккеллі і правозахисника Андрія Міронова

 

Правозахисний центр «Меморіал» (Росія) і Центр громадянських свобод (Україна) створили міжнародну робочу групу для незалежного аналізу розслідування загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі, російського дисидента, правозахисника Андрія Миронова, і поранення французького фотографа Вільяма Рогелона 24 травня 2014 року під Слов’янськом. У липні 2019 року за звинуваченням у цьому злочині в Італії був засуджений до 24 років позбавлення волі Віталій Марків, громадянин України та Італії, який у 2014 році брав участь у боях у Слов’янську; нині в Мілані йде апеляційний процес по цій справі. Робоча група запросила юристів-міжнародників Центру сприяння міжнародного захисту (Франція) для оцінки ходу судового розгляду. Нижче представлені попередні результати роботи членів робочої групи, які були оголошені на пресконференції 30 вересня 2020 року.

 

  1. 1. Міжнародна робоча група вивчила обставини загибелі Роккеллі й Міронова, і норми права, які повинні були використовувати, але не використали правозастосувачі.

 

Згідно з пунктом 168 Звіту про дії за попереднім розслідуванням Міжнародного кримінального суду (МКС) за 2016 рік: «до 30 квітня 2014 р. напруженість збройних дій між силами українського уряду й антиурядовими збройними елементами в східній Україні досягла рівня, який тягне за собою застосування права збройних конфліктів».

 

Італія ратифікувала всі основні міжнародні договори з міжнародного гуманітарного права (далі МГП). Норми МГП імплементовані в Італії за допомогою Посібника щодо застосування МГП, Закону про війну 1938 року й Військового кримінального кодексу на випадок війни. Питання, які не врегульовані Військовим кримінальним кодексом на випадок війни, повинні інтерпретуватися з застосуванням МГП і практики міжнародних кримінальних судів. Це стосується, наприклад, розв’язання питання про характер умислу, яке необхідно встановити при розслідуванні нападів на цивільне населення.

 

Виходячи з цього, розслідування загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі, російського дисидента, правозахисника Андрія Міронова й поранення французького фотографа Вільяма Рогелона 24 травня 2014 року під Слов’янськом має бути здійснено з урахуванням міжнародних договорів по МГП.

 

На думку міжнародної робочої групи, італійське правосуддя не враховувало правовий статус збройного конфлікту на сході України, не керувалося положеннями міжнародних договорів по МГП при кваліфікації дій фігурантів, а також вибірково і вкрай непослідовно посилалося на них у матеріалах справи. Крім того, не враховувався той факт, що обвинувачений був учасником регулярних збройних формувань України, що гарантує йому функціональний імунітет від переслідувань в іноземних юрисдикціях, навіть попри подвійне громадянство обвинуваченого. Питання функціонального імунітету мало б бути хоча б вивчене судом.

 

  1. 2. Міжнародна робоча група продовжує дослідження доказової бази, на яку спирався суд при винесенні вироку. Первинні висновки дозволяють відзначити недостатність дослідження фактів і неясність методології при проведенні аналізу. Деякі сумніви виникли також щодо об’єктивності зроблених судом висновків.

 

Викликає сумнів відповідність журналістським стандартам статті Іларії Морані, зміст якої слідство вважає свідченням спонтанного визнання провини, нібито зробленого Віталієм Марківим, й одним із головних доказів його вини. У статті виявлено ряд фактичних помилок, можливі порушення журналістських стандартів у частині відокремлення фактів від коментарів, наявність спірних цитат, не підтверджених у ході суду ні Марківим, ні свідками.

 

Виникають сумніви і в об’єктивності показань головного свідка, французького фотожурналіста Вільяма Рогелона, очевидно обумовлені перенесеним ним емоційним шоком у результаті попадання під обстріл і можливої недостатньої психологічної підготовки до роботи в умовах військових дій. Свідок сам у суді неодноразово згадував, що перебував в очікуванні смерті, що також підтверджується його повідомленням, яке він відправив колегам, про те, що він стікає кров’ю і вмирає. При цьому з матеріалів справи відомо, що він отримав лише легкі осколкові поранення в ноги й був у змозі самостійно пересуватися.

 

Слід зазначити, що Андрій Міронов володів серед них усіх найбільшим військовим, експертним і журналістським досвідом. Однак суд явно недооцінив його роль у ситуації, що склалася, і не врахував його останніх слів у передсмертному відеозаписі під час бою, суть якого полягає в тому, що вони потрапили під перехресний вогонь.

 

Судом не дано ніякої оцінки присутності та можливої участі в перестрілці членів збройних формувань під командуванням громадянина РФ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), присутність яких виявляється безпосередньо на місці загибелі журналістів.

 

  1. 3. Міжнародна робоча група проаналізувала висвітлення процесу в італійській пресі й зазначає наявність негативного суспільного фону, що його супроводжував, та міг справити негативний вплив на дотримання принципу презумпції невинуватості.

 

Аналіз публікацій до моменту винесення вироку показав наступні тренди в освітленні процесу:

▪️ Загальна впевненість у “презумпції винуватості” Віталія Марківа: у цілому ряді публікацій стверджувалося, що затриманий «вбивця» Роккеллі, без допущення можливої ​​невинності підозрюваного.

 

▪️ Часте використання кліше, стереотипів і помилкових суджень щодо Віталія Марківа, України й українців, ототожнення Марківа й українців взагалі з ультраправими силами, оперування помилковими даними, як щодо Марківа (наприклад, що він нібито був командиром свого бойового підрозділу), так і у відношенні української політичної системи (наприклад, що ультраправі сили нібито широко представлені в українському парламенті).

 

▪️ Відсутність балансу в поданні позицій двох сторін процесу — убитого й обвинуваченого: в абсолютній більшості випадків ні Віталію Марківу, ні його адвокату, ні українській владі/посольству не надавався слово й не приділялася увага їхній позиції. Навпаки, зусилля захисту розглядаються як спроби перешкодити встановленню правосуддя.

 

▪️ На думку членів міжнародної робочої групи, такий суспільний фон міг мати істотний вплив на результат судового процесу, у якому провину Віталія Марківа визначали присяжні.

_ _ _

Центр сприяння міжнародному захисту (Франція) направив свого представника для проведення місії незалежного спостереження, який був допущений судом до зали судового засідання. Міжнародна робоча група представить фінальний звіт своєї роботи, імовірно, у кінці жовтня 2020 року.

 

Усі члени міжнародної робочої групи працюють pro bono. Ми впевнені, що наша робота вкрай важлива як для утвердження принципу справедливості в цій справі, так і для пам’яті загиблих фотокореспондента Андреа Роккеллі й нашого колеги правозахисника Андрія Міронова.

 

 Для контактів: ccl.org.ua@gmail.com

Поділитися