Громадський контроль у різних сферах під час воєнного стану: аналітичний огляд ситуації

За результатами круглого столу «Громадський контроль під час війни: як не допустити згортання демократії» 30 березня 2023 року.

Будь-яка влада за визначенням передбачає високий ризик узурпації, або ж ще гірше – перетворення на одну з форм недемократичних режимів. Тому вплив, стримування і постійний нагляд народу з діяльністю людей, яким делегували якісь повноваження в межах держави – є критично важливим запобіжником недемократичних перетворень. Громадський контроль якісно працює в Україні і ми це бачимо вже не одне десятиліття. Правда сьогодні ми стикнулися з ситуацією, коли реалізовувати його потрібно у зовсім нових умовах – умовах, що передбачають можливість обмеження наших Конституційних прав та свобод. 

Як українцям вдається далі контролювати владу в умовах воєнного стану? Публікуємо аналітичний огляд за результатами експертного обговорення.

Судова система: 

• З позитивного, Україна у червні 2022 року отримала статус кандидата у члени ЄС, що додало сильніших аргументів до адвокації громадськістю судової реформи. 
• З введенням воєнного стану держава обмежила доступ до багатьох відкритих даних та реєстрів, зокрема й юридичних. Наприклад, були закриті контактні дані суддів, адреси суддів. Але за оцінкою виконавчої директорки DEJURE Марини Хромих, такі дії є невиправданими, оскільки ці закриті дані можна знайти у інших джерелах.
• Серед негативних рішень, що значно впливають на рівень громадського контролю в судовій системі також є рішення Ради суддів України, яке фактично дозволяло не відповідати на запити громадян на доступ до публічної інформації, а копії таких звернень радила надсилати СБУ для перевірки осіб, що запитують інформацію. За словами Марини Хромих, “це абсолютно неадекватна поведінка та використання умов війни аби позбутися громадського контролю”. Наразі це рішення Ради суддів скасоване.
• Наразі також триває робота громадськості з Міністерством цифрової трансформації щодо відкриття доступу до Держреєстру. 
• Відкритість Парламенту залишається проблемою: громадськість досі не має можливості спостерігати за засіданнями комітетів та Ради, порядок денний теж залишається у таємниці. Рішення про закриття цієї інформації та доступу до Ради актуальне було для перших місяців повномасштабної війни, зараз воно ж потребує змін, які відповідають часу.
• Ситуація з закритістю Парламенту та нерозголошення порядку денного перешкоджає громадськості слідкувати за внесенням законопроектів на розгляд, що несе за собою ризики голосування за шкідливі законопроекти (про обмеження доступу до судових реєстрів та інші).
• Тетяна Козак, представниця Грати медіа також наголосила, що з початком повномасштабної війни зберігається тенденція до закритості судових засідань, що обмежує здатність громадськості, медіа слідкувати за процесом.
• Група громадського моніторингу ОЗОН також фіксує тенденцію до закритості судових засідань. Так, протягом більше пів року монітори ОЗОНу не змогли здійснити моніторинг судових засідань в кількох судах, через відсутність відповіді від суду про допуск спостерігачів, або ж рішення про закриття засідання.

Мирні зібрання:

• Мирні зібрання самі по собі є однією з форм громадського контролю, тому важливо зазначити що Указ Президента №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” дозволяє обмеження Статті 39 Конституції України, яка гарантує громадянам та громадянкам України право на мирні зібрання.
• Разом з тим, в Україні продовжується традиція мирних зібрань, а організатори зобовʼязані повідомляти про подію місцеву владу та вказувати найближче місце укриття до локації проведення.

Антикорупція:

• Однією з проблем громадського контролю у сфері протидії корупції є відкритість конкурсних засідань. Конкурсні комісії наразі по-різному оцінюють безпекові ризики, тому є різні рівні доступності до них: від повністю закритих до повністю відкритих.
• Недоступність електронних декларацій лишається проблемою для аналітичної роботи громадських організацій, що займаються антикорупційною діяльністю. Зокрема, це впливає на моніторинг конкурсних процесів відбору кандидатів до САП, НАБУ та інших органів. 
• Центр протидії корупції за словами виконавчої директорки Дарʼї Каленюк не бачить підстав, щоб закривати всю інформацію стосовно всіх субʼєктів декларування. Така дія була виправдана у лютому 2022 року, коли була незрозуміла безпекова ситуація у столиці. 
• ЦПК наголошує, що немає підстав не декларувати активи топ-посадовців взагалі. Електронне декларування – базовий інструмент попередження корупції. Наявність обовʼязкової процедури декларування та публікації цих даних є одним із інструментів попередження розкрадання державних коштів, а також коштів міжнародних партнерів, що заходитимуть на відновлення та повоєнну відбудову міст. 

Державні закупівлі:

• Існує потреба у моніторингу закупівель Міністерства оборони, оскільки 50% державного бюджету витрачаються цим субʼєктом.
• З травня чинності набирає закон, який зобовʼязує Міноборони публікувати інформацію про нелетальні закупівлі. 
• Повномасштабна війна вплинула на процес державних закупівель. За словами виконавчого директора Transperency International Ukraine Андрія Боровика, кількість учасників держзакупівель впала у 5 разів, часто є закупівлі де бере участь лише один підрядник.

Початок повномасштабної війни росії проти України спричинив серйозні безпекові ризики не тільки для життя українців, але й для демократичного розвитку держави. Зважаючи на невизначену ситуацію у лютому-березні 2022 року держава була змушена закрити численні державні реєстри та дані, які можуть бути використані ворогом проти України. Це у свою чергу значно повпливало на роботу громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією, питаннями реформування, моніторингом судової системи та інше. 

Як бачимо, станом на зараз, весну 2023 року, експертне коло вважає такі значні обмеження у доступі до інформації такими, що не мають наразі підстав. 

Разом з тим, навіть в таких складних умовах громадськість продовжує здійснювати контроль дій влади та стримувати її  в рамках якісного сервісу, що забезпечує безпеку та врегульовує суспільні відносини.

Матеріал  підготувала координаторка Групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська, за результатами експертного круглого столу, де були представлені DEJURE Foundation, Transperency International Ukraine, Центр спільних дій,  Центр протидії корупції, Автомайдан, Реанімаційний пакет реформ, медіа “Грати”, УГСПЛ, Громадська мережа “ОПОРА”, Разом проти корупції, Рух “Чесно”, Громадська рада при КМДА.