Заява «ОЗОН» щодо проведення Маршу рівності
12 червня у Києві відбудеться Марш рівності на захист прав ЛГБТІ спільноти, на підтримку якого вийдуть люди незалежно від їх сексуальної орієнтації. Мирне зібрання, яке у фантазіях опонентів чомусь постає у вигляді “карнавального прайду”, стане черговим тестом на щирість нашого суспільства у прагненні побудувати демократичну країну, де меншість теж користується належним захистом.
Після погроз перетворити мирних демонстрантів у “криваву кашу” особливо актуальним стає позитивне зобов’язання держави по захисту свободи мирних зібрань. У той час як роль “Беркуту на Майдані” взяли на себе окремі представники радикальних груп, виникає закономірне питання – чи здатна Національна поліція України захистити мирних учасників маршу від агресивно налаштованих опонентів.
Саме тому група громадського спостереження «ОЗОН», представники дипломатичних посольств та міжнародних організацій проведуть моніторинг Маршу рівності, який відбувається уже кілька років поспіль.
Маємо відзначити, що у цьому році Головне управління Національної поліції в м. Києві веде конструктивний діалог із організаторами Маршу рівності, який відбувається за участі представників міжнародних організацій та групи громадського спостереження «ОЗОН». Обговорюється питання безпеки учасників заходу, і що важливо, враховується думка самих учасників Маршу та триває пошук оптимальних рішень.
Напередодні Маршу рівності група громадського спостереження “ОЗОН” нагадує Національній поліції та місцевій влади м. Києва про їх обов’язки:
– дотримуватися національного законодавства та міжнародних стандартів свободи мирних зібрань;
– забезпечити належну охорони громадського порядку до, під час та після Маршу рівності;
– запобігти розвитку конфліктів у разі проведення контрдемонстрацій або прямих сутичок;
– здійснити медичне та сервісне забезпечення громадян під час проведення мирного зібрання.
Ми також звертаємось до представників радикальних меншин із закликом утриматись від проявів дискримінації та агресії. Свобода вираження поглядів, які викликають несприйняття у певної частини суспільства, є невід’ємною ознакою будь-якої демократичної країни. І громадяни України, які прагнуть досягти такого ж рівня соціально-економічного життя, мають усвідомлювати, що бажаний добробут є значною мірою результатом неухильного забезпечення прав та свобод людини. В іншому випадку ми виглядаємо як “зайці”, що таки застрибнули в останній вагон євроінтеграційного потягу, який везе нас “подалі від Москви, поближче до Європи”. Але вперто не бажають купити квиток, чекаючи з острахом, коли ж зайде кондуктор.
