Як Росія приховує інформацію про українських бранців і що із цим робити. Підсумки правозахисного клубу
6 листопада 2026 року відбувся правозахисний клуб, присвячений системній політиці РФ щодо приховування інформації про українських військовополонених та цивільних бранців. Захід об’єднав правозахисників, адвокатів, журналістів-розслідувачів, представників міжнародних організацій та установ, аналітиків, а також рідних незаконно утримуваних громадян. Модераторкою зустрічі виступила Наталія Ящук, правозахисниця та координаторка напряму Подолання наслідків війни Центру громадянських свобод.
Станом на серпень 2026 року орієнтовна кількість цивільних, незаконно утримуваних РФ та на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), сягає 17 000 осіб (з яких ідентифіковано лише 8 231). Інформація про ув’язнених часто не надходить ані до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), ані до Національного інформаційного бюро (НІБ) чи Координаційного штабу.
Росія свідомо створила систему утримання українців у стані повної ізоляції (incommunicado), коли люди зникають без офіційного підтвердження їхнього статусу. Водночас дані свідчать, що внутрішній документообіг щодо утримання цих людей існує, а понад 91% звільнених цивільних повідомляють про катування, жорстоке поводження, сенсорну депривацію та сексуалізоване насильство.
Людмила Плачкова, представниця ГО рідних військовополонених та безвісти зниклих, поділилась історією своїх батьків, яких понад 5 місяців утримувала російська влада. Мама померла у лікарні окупованого Мелітополя від отриманих травм, а батька досі не вдалось знайти.
«Час дуже важливий для нас, тому що люди там помирають. І поки ми шукаємо, поки ми доводимо всім, що люди там знаходяться, поки ми шукаємо їх місцезнаходження, то для цих людей тут йде все на дні», – розповідає Людмила Плачкова.
Катерина Назарій, представниця родин військовополонених, чий статус не підтверджено Міжнародним комітетом Червоного Хреста, розповіла про ставлення до військових, серед яких знаходиться і її чоловік. Вона зазначила, що Росія часто направляє українців в віддалені регіони, а під час перекличок вмикає гучну музику, аби ті, кого потенційно звільнять, не могли передавати інформацію про ув’язнених побратимів.
Катерина Назарій та Людмила Плачкова, як і багато інших близьких зниклих безвісти змушені самостійно шукати близьких через звільнених бранців, неофіційні чати та опізнання за фотографіями в умовах повного ігнорування з боку російських держорганів.
Окрім відсутності підтримки, родичі стикаються з величезними ризиками:
-Шахрайські схеми «викупу» людей.
-Вороже шкідливе програмне забезпечення під виглядом «баз даних» чи «файлів для відеодзвінка».
-Збір персональних даних спецслужбами РФ під виглядом псевдоволонтерів.
Голова правління ГО «Експертна група «Сова», постійний експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва презентував дослідження щодо скорочення доступу до інформації про позбавлених волі. Він детально розповів про квазіправову базу, яку використовує кремлівський режим (зокрема затримання за «протидію СВО» на основі секретних постанов військових комендантів), а також виділив нові бар’єри 2026 року:
- Перепідпорядкування низки СІЗО напряму ФСБ (повна ізоляція від адвокатів і родичів).
- Приховування відомостей про підсудних окружними військовими судами.
- Посилення тюремної цензури. Багато українських в’язнів, які мають вироки російських судів, не мають можливості листуватися з родичами.
2026 року українські правозахисники зафіксували хвилю затримань українців через нове законодавство московського режиму про конфіскацію «безхазяйного житла», яка спровокувала поїздки людей на окуповані території для оформлення свого житла та так звані «фільтрації» цих громадян України.
Доповнили аналітичну картину Аліна Білен (HUMINT-аналітикиня «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля») та Ескендер Барієв (голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру), які розібрали труднощі фіксації насильницьких зникнень на окупованих територіях (зокрема з 2014 на території Криму та з 2022 на Запоріжжі та в Енергодарі), блокування звернень через «Госуслуги» та маніпуляції із законом про персональні дані з боку ФСВП (ФСИН).
Кирило Парубець, засновник та керівник Parubets Analytics, презентував інструменти роботу спеціалізованого програмного забезпечення, яке було розроблене організацією Parubets Analytics. Забезпечення об’єднує кілька масивів даних для та методів для пошуку прихованої інформації про позбавлених волі українців.
«Комінукуйте з нашими правоохоронними органами та координаційним штабом – це необхідно робити. Документування є найважливішою частиною пошуку людей, які опинилися у місцях несвободи або які розшукуються як безвісти зниклі», – наголошує Наталія Ящук.
Під час фінальної дискусії та Q&A сесії учасники сформулювали чіткі рекомендації для громадян та державного сектору:
Безпека пошуку: Категорична відмова від особистих поїздок до РФ та на ТОТ через загрозу «карусельних арештів» та сфабрикованих справ.
Інформаційна гігієна: Заборона оприлюднення в ЗМІ прізвищ волонтерів і правозахисників, які діють усередині РФ.
Перевірені канали: Користуватися офіційними державними платформами (Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими).
Міжнародний тиск: Направлення звернень Генсеку ООН щодо розгляду проблеми приховування інформації на Генеральній Асамблеї та адвокація введення санкцій проти ФСБ, ФСВП і Військової поліції РФ.
Ця активність реалізовується Центром громадянських свобод в межах проєкту ініціативи з адвокації прав українських цивільних ув’язнених, утримуваних Росією, що фінансується урядом Великої Британії. Погляди та тези у цьому матеріали є виключною відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов’язково відображає позицію Проєкту та/або політику уряду Великої Британії.
