«Пропоную міжнародній спільноті розглядати їх як постраждалих від насильницького зникнення», – В’ячеслав Ліхачов на брифінгу щодо затримання РФ українського медперсоналу
29 листопада Міністерство закордонних справ разом з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими та українськими громадськими організаціями провели брифінг для іноземних послів і представників міжнародних організацій щодо утримання в полоні українського медичного персоналу. На події також був присутнім експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.
Крім Центру громадянських свобод на брифінгу були такі громадські організації: «Військові медики України», «Лікарі за права людини», «Медійна ініціатива за права людини» та «Об’єднання родин військовополонених – захисників ЧАЕС»
На події наголосили, що медичний персонал користується особливим статусом відповідно до положень Женевських конвенцій. Росія порушує свої зобов’язання за міжнародним гуманітарним правом, безпідставно тримаючи в полоні український медичний персонал, який може бути затриманий лише для надання медичної допомоги українським військовополоненим і повинен бути звільнений, щойно їхня допомога не потрібна.
Натомість, як зазначив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк, Україна дотримується своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом, зокрема, що стосується поводження із військовополоненими.
На даний час в полоні РФ перебуває близько 500 медиків, однак РФ відмовляється офіційно визнати факти їхнього захоплення у полон та не підтверджує їхнє перебування у неволі. Від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано понад 1000 атак на заклади охорони здоров’я. В результаті цих атак було вбито 148 цивільних медичних працівників. Крім того, на заході виступили військові медики, які надали усні свідчення про випадки вбивств, катувань та інших форм нелюдського поводження, яким систематично піддаються військовополонені та медичний персонал України зі сторони Росії.
«Медики згідно з МГП мають захищений статус. Їх можна утримувати тільки в випадку, коли вони мають надавати медичну допомогу (якщо немає іншої можливості її отримувати). В російському полоні (хоча цей термін не є точним і його використання може призвести, на мою думку, до плутанини, тому що юридично вони не можуть вважатися військовополоненими), навпаки, вони позбавлені можливості надавати допомогу іншим людям, яких РФ позбавила волі. Внаслідок цього вони відчувають додаткові професійні морально-етичні страждання. Це вже не кажучи про звичайні порушення умов утримання військовополонених, починаючи від приниження гідності та нелюдського поводження і закінчуючи постійними тортурами та вбивствами.
Оскільки легальних підстав для утримання медиків немає, я пропоную міжнародній спільноті розглядати їх (а також усіх, кого ми звикли називати “цивільними заручникам” або “цивільними полоненими”) як постраждалих від насильницького зникнення – оскільки утримуюча сторона відмовляється навіть повідомляти рідних чи українську офіційну сторону про сам факт затримання, не кажучи про їхнє місцеперебування. Росію, відповідно, варто вважати стороною, яка в цьому випадку порушує не тільки Женевські конвенції, а і Міжнародну конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.
Не всі релевантні міжнародні організації проявляють зацікавленість в розв’язанні проблеми та є задіяними, також не всі інструменти тиску на Росію використано міжнародною спільнотою. Наприклад, в багатьох випадках ми маємо інформацію, що українських медиків, які постраждали від насильницьких зникнень, утримають в СІЗО та інших закладах пенітенціарної системи РФ. Персонально, керівництво цих закладів відомо. Сам факт утримання там українського медика (як і будь-якого некомбатанта без належних юридичних підстав у вигляді хоча б формально висунутих обвинувачень) робить їхніх керівників співучасниками насильницьких зникнень та воєнними злочинцями. Я рекомендую міжнародній спільноті подумати над механізмом впливу на злочинну поведінку цієї категорії російських посадовців – від персональних санкцій до міжнародного ордера», – зазначив В’ячеслав Ліхачов.
