«Він перебуває в жахливих умовах»: що загрожує Едему Бекірову в кримському СІЗО

Підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя продовжив арешт кримськотатарському активісту Едему Бекірову до 12 квітня. Представник російського слідства на суді клопотався про це на підставі того, що у підсудного є українське громадянство й він нібито «може втекти на територію суміжної держави».

57-річного жителя Новоолексіївки Херсонської області заарештували вранці 12 грудня 2018 року на адмінкордоні з Кримом, звинувативши у зберіганні та передачі вибухових речовин і патронів. В Едема Бекірова ампутована нога, він має 1 групу інвалідності та страждає від декількох важких хвороб. При цьому його утримують у Сімферопольському СІЗО.

Адвокат Едема Бекірова Іслям Веліляєв пояснює, на чому саме будується обвинувачення.

– Я повністю не сприймаю висунуті йому звинувачення, я вважаю їх вигаданими. Все будується на доказах законспірованого свідка, який говорить, що передав Едему Бекірову боєприпаси та набої. Він добровільно пішов і здався. Більше жодних доказів у справі я в усякому разі не бачив. Мій підзахисний стверджує, що він ніколи не бачив цієї сумки, ніколи нікому нічого не передавав, а їхав на територію Криму, щоб попрощатися зі своєю матір’ю, з донькою, з онукою, тому що 16 грудня йому мали зробити операцію на серці. Він не знав, виживе після цієї операції чи ні. Ніколи в житті Едем не мав справи з боєприпасами, тим більше з тротилом. Сьогодні ситуація з його здоров’ям залишається критичною. Через діабет у нього постійно гноїться нога, умови в спецблоці СІЗО ‒ повна антисанітарія.

Іслям Веліляєв нарікає, що при цьому комісія лікарів дійшла висновку про допустимість утримання Бекірова в СІЗО.

– У нього постійно гній збирається на культі, він сам собі робить перев’язку та уколи інсуліну, який передають. Хоча навіть за медичними висновками це відбувається «під наглядом лікарів». На жаль, йому цього не забезпечують.

Дочка Едема Бекірова Елеонора Бекірова підтверджує, що в СІЗО Сімферополя неможливо підтримувати здоров’я затриманого.

– Упродовж 18 років він бореться за життя. У нього був спочатку інсульт спинного мозку, потім ампутація ноги, 2009 року ‒ цукровий діабет, 2018-го йому зробили складну операцію на серці. Він перебуває зараз у жахливих умовах у камері спецблоку. Там жахлива антисанітарія, дуже маленька камера, спочатку забрали милиці та протез. Не надають медичну допомогу ‒ йому треба щодня тричі робити перев’язки, тому що відкрита рана на нозі, і вживати 16 життєво необхідних таблеток. За місяць перебування в СІЗО у нього відкрилася ще одна гнійна рана, адже перев’язки робить він сам. Лікар один раз приходив у камеру не для надання допомоги, а просто поговорити. Те, що його зараз підсадили на інсулін, може привести до летального результату. Інсулін йому не можна колоти, тому що він впливає на серце.

Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв бачить у переслідуванні Бекірова політичний підтекст.

– Едем ‒ людина з великим досвідом у національному русі кримськотатарського народу. Він завжди був активний на ненасильницьких акціях під егідою Меджлісу. До того ж, він чоловік члена Меджлісу Гульнари Бекірової, і це певне послання для всього народу. Ми бачимо той цинізм: окупаційна влада не зважатиме ні на стан здоров’я, ні на ситуацію в сім’ї, ні на соціальний стан тих чи інших людей. Вона цілеспрямовано та системно проводитиме репресії відносно активістів корінного кримськотатарського народу. Всі ув’язнені в СІЗО Сімферополя перебувають в антисанітарних умовах ‒ це однозначно. Щодо ненадання своєчасної медичної допомоги, ми наводили приклади з Узеїром Абдуллаєвим, із Казимом Аметовим, з Асаном Чапухом. Відносно політв’язнів нами зафіксовані чіткі випадки таких порушень.

Українська правозахисниця, керівник Центру громадських свобод Олександра Матвійчук вважає, що питання звільнення Едема Бекірова лежить у компетенції вищих ешелонів російської влади.

– Рішення щодо всіх політичних в’язнів ухвалює верхівка. Можливо, під збірним ім’ям Путіна можна розуміти ще й найближче його оточення, від імені якого він артикулює. Це було очевидно за всіма переговорними процесами, за всіма дипломатичними битвами щодо звільнення громадян України, незаконно утримуваних Кремлем. Спосіб впливу через право досить обмежений, якщо говорити про виконання Росією якихось норм. Якби вона їх дотримувалася, ці люди просто не були б заарештовані та посаджені. Тому залишається тиск дипломатичний, тиск економічний та різні способи його посилення, щоб збільшити ціну утримування цих людей.

Олександра Матвійчук зазначає, що російські суди фактично не виконують функції правосуддя.

‒ Політв’язнів судять у судах, на будівлі висить табличка «Суд», виходить людина в мантії, але ми ж розуміємо, що з судом як із незалежною інституцією це нічого спільного не має. Водночас якісь функції ці органи виконують. Ми дуже сподівалися, що все-таки в цьому випадку, з огляду на досить гострий драматизм ситуації, коли людина без ноги, очевидно, важко хвора, помирає, ці симулякри щось зроблять. Цього не сталося.