У Центрі громадянських свобод відбулась зустріч з італійською делегацією. Говорили про звільнення цивільних і військовополонених

8 травня в офісі Центру громадянських свобод у Києві відбулася зустріч з італійською делегацією, до складу якої увійшли представники парламенту Італії, місцевих органів влади, журналістських спільнот, громадських ініціатив та активістських мереж. Під час заходу ознайомили колег з ситуацією щодо незаконного утримання українських цивільних, військовополонених та депортованих дітей, а також представили міжнародну адвокаційну кампанію People First, яка закликає звільнити ув’язнених внаслідок російського вторгнення українців. Особливу увагу приділили безпосередньому спілкуванню з людьми, які пережили незаконне позбавлення волі на окупованій території, та родинами тих, хто досі перебуває в полоні. 

Участь у зустрічі, зокрема, взяв Михайло Савва — постійний експерт Експертної ради Центру громадянських свобод, який розповів про систематичну практику РФ незаконного позбавлення волі цивільних осіб на окупованих територіях та їхнього утримання без жодних обвинувачень. Також Савва закликав представників делегації ставати частиною міжнародної кампанії People First задля звільнення всіх українців, яких утримує Росія. 

«Не шукайте в злочинцях нормальності, її не існує. Це воєнні злочинці, які створили незаконну систему утримування цивільних, катівень і залякувань цивільного населення на окупованих територіях. Ми обʼєднуємо зусилля задля боротьби за людей, які опинилися в цих страшних умовах. Кампанія PeopleFirst — це обʼєднання навколо простого заклику: люди понад усе. Не домовленості про надра та ресурси. Найважливішим пріоритетом домовленостей, досягнутих у результаті переговорів, має бути звільнення всіх в’язнів російської війни проти України».

«Росія грубо порушує Женевські конвенції, вдаючись до жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними, яких утримують у РФ і на окупованих територіях. Центр громадянських свобод фіксує ці злочини в межах своєї роботи з документування Ми розуміємо, що сьогодні не можемо покладатись лише на міжнародні механізми захисту прав людини, тому закликаємо до спричинення тиску на РФ задля відновлення справедливості та звільнення людей з неволі», — зазначає Наталія Ящук, старша менеджерка з напрямку Подолання наслідків війни.

Також на зустрічі був Ігор Котелянець, голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, який висвітлив проблему насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. 

«Більшістю людей, які проживали та проживають на території міста Енергодар, є працівниками атомної станції. За нашими даними, не менше 2000 людей вірогідно пройшли катівні, які були облаштовані на її території. Їх схиляли до співпраці з російськими військами та службами. Станом на сьогодні ми знаємо про 32 людини, які відмовилися від цієї співпраці, й половина з цих них покарана за відмову кримінальним переслідуванням, а половина досі перебуває в місцях несвободи без будь-яких на то причин».

Людмила Гусейнова, голова ГО «Нумо, сестри!» та колишня політув’язнена, розповіла про свій досвід утримання в неволі. Понад три роки до неї застосовували практики катувань і психологічного тиску. Також вона акцентувала на діяльності організації, яка підтримує жінок, постраждалих від війни та полону.
«В маленькій камері було 20 жінок. Всі крім мене — кримінальні злочинці. На всю камеру — оджна дірка в підлозі, яка виконувала функцію туалету та місця, де ми мали помитися 1,5 літровою пляшкою брудної води. Я досі відчуваю сморід, яким було просякнуто моє тіло. Вікон в камері не було, лише одне маленьке на стелі, під решіткою, через яке пробивалася крапля світла. Це опис камери 1810 в Донецькому СІЗО 5».

Юлія Дворниченко, членкиня ГО «Нумо, сестри!», поділилася особистою історією ув’язнення на окупованих територіях, розлучення з дітьми та їхнього подальшого повернення.

«Я повернулася на підконтрольну територію України в результаті взаємного звільнення 17 жовтня 2022 року. Це другий мій день народження. Але не саме страшне випробування. Найстрашніше — це розлучення з дітьми, я мала повернути сина, якого не бачила понад два роки. І я пройшла через це важко, болісно».

Наталія Кравцова, мама військовополоненого та керівниця спільноти родин бійців полку «Азов», розповіла про адвокаційну діяльність цієї спільноти, що об’єднує понад 600 родин полонених азовців, а також про зусилля з пошуку зниклих безвісти військовослужбовців. 

«В Ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські окупанти вчинили важкий воєнний злочин, теракт проти українських військовополонених — бійців полку “Азов” — захисників Азовсталі, підірвавши барак в колонії в Оленівці, цей  барак отримав назву “барак 200”, бо в ту ніч росіяни вбили понад 50 людей. Пораненим росіяни забороняли надавати допомогу, що стало причиною смерті кількох наших бійців. Зараз понад 100 азовців з того сумнозвісного барака, хто в липні 2022 року отримав важкі поранення та ампутації, розвезені різними місцями утримання, СІЗО, колоніям в Росії та на окупованих територіях й досі знаходяться в полоні».

Зустріч стала майданчиком для діалогу, який допомагає посилювати міжнародну підтримку звільнення цивільних заручників, військовополонених і жертв депортацій, а також нагадує, що питання свободи має стояти в центрі уваги глобальної спільноти.