Трибунал для Путіна і Лукашенка та зброя для України: про що говорила лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук в Давосі
З 16 по 20 січня у швейцарському Давосі пройшов Всесвітній економічний форум. Вперше з 2020 року захід відбувся у традиційному форматі. Однією з центральних тем зустрічі стала війна в Україні, а єдина українська правозахисниця, яка виступила в основній програмі форуму — очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
«Путін боїться на НАТО, а ідеї свободи»
«Це не просто війна між двома державами, це війна між двома системами, авторитаризмом і демократією», — заявила під час промови на сесії «Демократія: шлях вперед» Олександра Матвійчук.
Окрім керівниці Центру громадянських свобод в сесії взяли участь адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер, міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом, президент Коста-Рики Родріго Чавес Роблес, президент Фондів відкритого суспільства лорд Марк Маллох-Браун, президент Латвії Егілс Левітс. Модерував сесію директор Європейського інституту Колумбійського університету Адам Туз.
У ході розмови Олександра Матвійчук наголосила на тому, що нині Україна бореться за свій демократичний вибір, яки вона зробила ще у 2014-му, заплативши за нього високу ціну.
«Усі три місяці Революції Гідності ми, українці, боролися за наш демократичний вибір, щоб будувати країну, де права кожного захищені, влада — підзвітна судова система — незалежна, а поліція не б’є студентів на мирних демонстраціях. І для того, щоб спинити нас на цьому шляху, Росія почала цю війну. Путін боїться не НАТО, він боїться ідеї свободи», — наголосила Матвійчук.
Також правозахисниця додала, що перемога для України — це не лише вигнання російської армії з України й повернення всіх тимчасово окупованих територій, а успішна демократична інформація. І саме ці зміни вплинуть на ситуацію в усьому регіоні: «Успіх України буде мати глобальний вплив на демократичне майбутнє Росії та на інші сусідні країни, де свобода зменшилася до розміру тюремної камери».
Трибунал і зброя
Цьогоріч Український дім у Давосі традиційно відчинив свої двері на Всесвітньому економічному форумі. Головною подією став Український сніданок, участь у якому взяв зокрема й експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон, а модерував розмову ведучий CNN Фарід Закарія.
На необхідності захищати демократію та притягнути до відповідальності за злочини в України не лише російського, а й білоруського диктора, під час сніданку наголосила Олександра Матвійчук.
«Все це пекло, через яке ми зараз проходимо, є наслідком тотальної безкарності, якою Росія користувалася десятиліттями в Чечні, Молдові, Грузії, Малі, Сирії, Лівії та інших країнах. Ми повинні покласти край цій безкарності», – заявила правозахисниця. Додавши, що для досягнення цієї цілі треба створити міжнародний трибунал для Путіна та Лукашенка.
«Я прошу надати Україні сучасне озброєння, бо демократія має себе захищати, бо ми боремося за свободу в усіх сенсах», — резюмувала Олександра Матвійчук.
Імперські погляди Путіна, координація зусиль та геноцид українців: головне з коментарів для ЗМІ
Німецька державна радіостанція та телеканал «Deutsche Welle»
Про імперськість Путіна: Нам потрібно, щоб політики проявили історичну відповідальність, аби було здійснено необхідні кроки, щоб допомогти Україні виграти цю війну. Путін зупиниться лише тоді, коли його зупинять. Це логіка авторитарного лідера, який хоче силою відновити Російську Імперію.
Про безкарність Росії: Російська культура — це не просто Чайковський чи Пушкін, це культура безкарності, і вона присутня у житті самих росіян: вони самі беззахисні. Росіяни повірили, що можуть робити з людьми все що хочуть..
Про танки: Нам потрібна сучасна військова техніка, сучасні танки, сучасні літаки. Демократія має захищатися. Вона не повинна бути беззахисною.
Італійська газета «La Repubblica»
Про мир і зброю: Якщо чоловік намагається зґвалтувати жінку в ліфті, а жінка перестає захищатися, що станеться? Її зґвалтують. Це мир? Якщо нас перестануть озброювати, то Україна буде окупована. І миру не буде ніколи.
Про геноцид українців: Оскільки я українка, я знаю, що ніхто не хоче миру більше, ніж самі українці. Але росіяни миру не хочуть, бо вони не визнають нашої держави, нашого народу, нашої мови, нашої культури. Я збираю свідчення з 2014 року на окупованих територіях про людей, яких катували, переслідували та ув’язнювали. Це не мир, це терор.
Про воєнні злочини: Я особисто збирала сотні жахливих історій про побиття, зґвалтування, виривані нігті, тортури в’язнів електродами на статевих органах. Одна жінка мені розповідала, як їй виймали око ложкою. Я дивувалася, як це можливо, щоб одна людина робила такі речі. Ми ж не в Середньовіччі.
Український суспільний мовник «Українське радіо»
Про союзників: Це ті, кого російська агресія може торкнутися найпершим чином. Латвія, Литва, Естонія, Польща чудово розуміють, що таке Російська Імперія, і першими почали підтримувати Україну на міжнародній арені, що стійкого миру без справедливості ніколи не буде. Також зараз розпочалася кампанія у Великій Британії.
Про спільні зусилля: Треба говорити не про координацію правозахисників між собою, адже ми дивимося на світ крізь призму цінностей прав людини й робимо зрозумілі висновки. А про координацію з іншими сферами, з якими раніше ми так глибоко не працювали. Наприклад, із бізнесом. Зараз Центр громадянських свобод працює над створенням нових міжнародних механізмів притягнення Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності. Цих цілей не можна досягти зусиллями виключно правозахисних організацій, потрібно будувати широкі коаліції.
