У Львові відчинено лише чверть укриттів, у столиці — половина. Презентували звіт з другої Національної кампанії моніторингу укриттів

30 квітня у Києві відбулися презентація звіту з другої Національної кампанії моніторингу укриттів моніторингової групи ОЗОН Центру громадянських свобод та публічна дискусія на тему «Як зробити укриття доступними?». Спікери, зокрема координаторка моніторингової групи ОЗОН Іванна Мальчевська, обговорили, яка ситуація в країні, чи є тенденція до покращення, що треба робити владі та самим громадянам, щоб Деснянська трагедія, коли через недоступність укриття у Києві загинули люди, не повторилася. 

Ворог продовжує обстрілювати нашу цивільну інфраструктуру, серед якої — житлові будинки, школи та лікарні. Надважливим питанням в цьому контексті є доступність укриттів. З вересня по грудень 2023 року ініціатива Центру громадянських свобод ОЗОН здійснила другу Національну кампанію моніторингу доступності та базової якості захисних споруд цивільного захисту. У кампанії взяли участь понад сто волонтерів у таких містах: Київ, Луцьк, Львів, Черкаси, Миколаїв, Одеса, Шостка. Також активісти перевіряли базову якість укриттів і доступність для маломобільних груп населення. 

Звіт презентувала менеджерка організації та керівниця групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська. Зокрема вона розповіла, у якому місті є найкраща ситуація, а у якому — найгірша. 

«Коли ми говоримо про те, що здійснюємо моніторинг, то перевіряємо доступність, базову якість і загальний стан укриття. Загальний стан укриття — це новий критерій, який ми внесли у 2023 році, для того, щоб оцінити, як люди почуваються в ньому. Наприклад, не у всіх укриттях є місця для сидіння. Коли ви ховаєтеся від ракет, ви хочете там не стояти 10 годин чи навіть 3, це дуже важко. Також ми говоримо про інші проблеми: з вентиляцією, робочим туалетом, наявністю пандусів або пологих спусків, що теж дуже критична ситуація, але не тільки для Києва.

Не всі укриття досі можна знайти, що теж проблема. Так, в Луцьку вдалося знайти 85% укриттів, які були зазначені на мапі укриття. І також з них тільки 60% були відкриті. Якщо це укриття — це буквально секунди часу. І у вас немає можливості, наприклад, дзвонити до житлово-комунального господарства і просити: “Дивіться, я тут на вулиці Шота Руставелі, будь ласка, відкрите мені укриття номер 135”. Воно має бути відчинене просто так, або на місці має бути відповідальна людина з ключами від укриття.

Окремо я розповім про місто Шостка, яке розташоване за 60 км від Росії. В нас там зібралася група класних ініціативних волонтерів, які за два тижні перевірили всі укриття міста. І в Шостки насправді найкраща ситуація з тим, щоб знайти укриття й щоб вони були відкриті. Хоча досі є проблеми, наприклад, з пандусами. Ми не зафіксували там доступних укриттів, і це теж велика проблема», — звітує Іванна.

Спікерами події стали: начальник Управління з питань координації діяльності з утримання фонду захисних споруд цивільного захисту Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Санджара, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, громадська діячка та консультантка з питань безбар’єрності Уляна Пчолкіна, начальник відділу Департаменту організації заходів цивільного захисту апарату ДСНС Сергій Ободовський. Модераторкою виступила Вікторія Єрмолаєва, головна редакторка «Громадського радіо».

«Протягом 2023 року було приведено до належного стану, — що охоплює ремонт, капітальний ремонт, будівництво укриттів, — 6828 об’єктів захисних споруд, на які витратили загалом понад 9 млрд грн. Сюди включаються кошти обласних і місцевих бюджетів, субвенції, а також грантові кошти на обладнання укриттів. Також ми створили єдиний портал «Залізне укриття», який об’єднує у себе всю загальну кількість захисних споруд, які є в Україні. 

Створили також координаційний штаб і чат-бот, щоб кожна людина, яка має повідомлення про закрите укриття, будь-які скарги, може в телеграмі повідомити це.  Далі ця проблема потрапляє безпосередньо до нас, і ми оперативно її вирішуємо. Деколи це займає близько години, а деколи набагато більше. Всього доєдналося близько 7500 осіб, всього проведено 41 тисяча сесій, а 2100 заявок вже опрацьовано і надано рішення щодо проблемних укриттів», — розповів Олександр Санджара.

«За останніми перевірками, як сказав Олександр, у нас перевірили понад 6800 споруд цивільного захисту. Але 11% з них визнано непридатними. Інформацію передали Кабінету міністрів України для ухвалення відповідних рішень. Також ми внесемо зміни до Кодексу цивільного захисту. На даному етапі Кабміну дали три місяці для підготовки всіх законних актів», — додав Сергій Ободовський.

«Якщо ти йдеш вулицею і лунає тривога, ти маєш могти зайти в будь-який будинок, де є укриття. Неважливо, чиї там речі, хто ти й в якому районі живеш. Тобто це до нас, як суспільства, дуже велике питання — чому ми не думаємо про ближніх, не думаємо про своїх, аби їх зберегти. Приватні власники закривають укриття і не впускають людей. Ось тут дуже багато у нас з вами роботи як у суспільства, аби ми почали нарешті сприймати одне одного, берегти та шанувати. Українці, ми зникаємо як нація, ми гинемо щодня. Я молю нас змінювати щось», — зазначає Уляна Пчолкіна.

«На рівні міста, всі укриття (й у приватній власності) мають бути відчинені та готові приймати всіх мешканців міста. На жаль, багато випадків, коли так не працює. Позитивний приклад, звісно, стосується Ізраїлю. Кодекс цивільного захисту в Ізраїлі впливає на будь-який нормативний документ в самій державі. Якщо від цивільного захисту ухвалили рішення, що в кожній квартирі повинна бути safety room, — вносяться зміни до Державних будівельних норм (ДБН). В кожній квартирі, яка була збудована, робиться safety room, а нові будуються вже з нею.

Кожен мешканець, який проживає в підвальному або в цокольному/напівпідвальному приміщенні, згідно з буквою закону, зобов’язаний відчинити двері й надати вільний доступ будь-кому під час повітряної тривоги для того, щоб отримати захист. І коли ви наймаєте квартиру в цьому напівпідвальному приміщенні в Ізраїлі, вас одразу попереджають, навіть в договорі, що ви повинні відчинити двері й надати вільний доступ для захисту населення. 

А у нас сьогодні керівники компаній, які навіть і не є власниками будівель, а просто орендарями, вирішують, кого впустити або ні. Під час повітряної тривоги не так важливо, в якому стані укриття. Нам дуже б хотілося, щоб все було відремонтоване, щоб було інклюзивне, але ж, на жаль, такого ще немає. Головне, аби воно було відчинене. І доручення держави про те, щоб в найкоротший термін зробити 100% інклюзії у всіх захисних спорудах — це неможливо.

Від державної політики дуже важливе законодавство — як ми ухвалюємо рішення і як держава буде реагувати на тих, хто їх не виконує. Це дуже важливо, і Ізраїль для нас є дуже хорошим прикладом», — підсумував Роман Ткачук.

Звіт доступний за посиланням.