Свобода мирних зібрань: як держава виконує обов’язки в часи безпекових викликів?

Моніторингова група ОЗОН Центру громадянських свобод здійснює моніторинг реалізації права на мирні зібрання з 2012 року. Команда регулярно організовує правозахисні зустрічі, щоб обмінятися досвідом, обговорити актуальні виклики та виробити спільні підходи до захисту цього права.

2 жовтня у Києві відбувся правозахисний клуб, присвячений темі свободи мирних зібрань. Його метою було зібрати факти та практики щодо забезпечення цього права в умовах безпекових викликів, виявити проблеми виконання державою своїх позитивних і негативних обов’язків, а також зафіксувати пропозиції, висловлені учасниками для подальшої адвокації.

Що показав досвід КиївПрайду та «Маршу традицій» у 2025 році?

• КиївПрайд зібрав приблизно 455 учасників (похибка ±15), а кількість правоохоронців, зафіксована спостерігачами, становила близько 462 осіб. Натомість, Марш Традиції зібрав близько 739 учасників (похибка ±50), а кількість представників правоохоронних органів там становила близько 273 осіб. У перерахунку на одного учасника це виглядало як менш інтенсивне залучення сил порівняно з КиївПрайдом, що породжує питання щодо пропорційності заходів та стратегії поліції.
• Поверхнева перевірка речей здійснювалася саме на вході до локації КиївПрайд Маршу. У деяких інцидентах процедура була виконана з порушеннями, зокрема зафіксовано момент, коли поліцейський засовував руку у сумку учасника. Натомість на Марші Традиції поверхневої перевірки не зафіксовано, що також можна сприймати як вибірковість у застосуванні цього превентивного заходу.
• Залишається актуальною проблема порушення поліцейськими правил носіння однострою та засобів персональної ідентифікації. На КиївПрайд Марші та Марші Традиції зафіксовано поліцейських без спеціальних жетонів, а також окремий підрозділ у посиленому екіпіруванні без жодних знаків ідентифікації окрім шеврона «ПОЛІЦІЯ». Поліцейські в дощовиках повністю закривали розпізнавальні знаки. Це викликає питання підзвітності і можливості ідентифікації окремих поліцейських під час інцидентів.

Чому питання свободи мирних зібрань актуальне під час війни?

• За офіційними даними регіональних адміністрацій лише за минулий рік в Україні відбулося понад тисячу мирних зібрань різного характеру, від місцевих ініціатив до акцій національного значення. Це підкреслює, що громадська активність не зупинилася і під час дії воєнного стану, отже питання регулювання та належної фасилітації таких зібрань є актуальним.
• Відсутність спеціального закону про мирні зібрання в Україні створює правову невизначеність: існує плутанина між поняттями «масовий захід» і «мирне зібрання», що впливає на підходи до їхньої організації та забезпечення безпеки. Через це виникають суперечливі практики і труднощі в судових рішеннях щодо заборони або допуску заходів.
• Практика регіональних адміністрацій різниться: у деяких областях є рішення, які начебто обмежують проведення зібрань без погодження, тоді як у самих обласних центрах такі заборони не застосовуються. Це породжує непорозуміння — наприклад, у межах однієї області може діяти різна практика щодо права на збори в місті і в області загалом.

Які виклики виникають у поліції та організаторів?

• Організатори часто не знаходять чітких інструкцій на офіційних ресурсах — на сайтах органів влади відсутні розділи, куди та як подавати повідомлення про зібрання, контактні особи або форма електронного звернення. Це ускладнює підготовку заходів і може створювати труднощі у комунікації з владою.
• Практичні організаційні проблеми включали часту зміну локацій і дат заходів, що ускладнювало підготовку сил безпеки у конкретному випадку. Це, зокрема, означало менше часу для планування та координацію.
• Учасники підіймали тему кадрового навантаження поліцейських, яких залучають до охорони свободи мирних зібрань. У тому числі йдеться про поліцейських, які мають відрядження до зони бойових дій. Важливо планувати ротації та передбачати час на відпочинок і реабілітацію, психологічне відновлення (за потреби) поліцейських, які потім долучаються до охорони акцій. Забезпечення належних умов для відпочинку та відновлення є важливим не лише з погляду турботи про конкретну людину, а й у контексті ефективності роботи поліції. Працівник, що відпочив, менш схильний до емоційного виснаження чи імпульсивних реакцій, що суттєво знижує ризик агресивної поведінки під час виконання службових обов’язків.
• Ще існує проблема взаємодії та комунікації: громадяни часто не знають, куди звертатися для організації мирного зібрання, а відсутність чітких пояснень і інформування на офіційних сайтах створює бар’єри для законного проведення заходів; водночас спонтанні зібрання, хоча й мають право на існування, потребують гнучких механізмів оперативного реагування.

Як реагувати на прояви забороненої символіки та мови ненависті?

• Спостерігачі моніторингової групи ОЗОН зафіксували випадки нацистських вітань та забороненої символіки під час «Маршу традицій». Такі інциденти були задокументовані на фото і відео, але миттєвої видимої реакції поліції на місці не спостерігалося.
• Правоохоронці пояснювали стриманість у втручанні ризиком ескалації: втручання прямо під час ходи могло б спровокувати масові заворушення і небезпечні сутички. Тому поліція часто орієнтувалася на роботу оперативних структур у цивільному і на реакцію постфактум.
• Також було наголошено про існування процесуальних складнощів у притягненні до відповідальності за демонстрацію забороненої символіки: для початку кримінального провадження потрібні експертизи і формальне встановлення факту; це вимагає часу і ресурсів слідчих. Законодавством України забороняється публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Водночас відсутність візуалізованого переліку забороненої символіки ускладнює процес її ідентифікації під час публічних заходів. Доцільним видається розроблення докладного ілюстрованого посібника з прикладами забороненої символіки, подібного до практики окремих європейських країн, зокрема Німеччини, Великої Британії тощо.
• Учасники зустрічі відзначали, що існує ризик використання таких проявів у міжнародному інформаційному просторі; фотографії з нацистською символікою можуть бути використані в інформаційній війні росії проти України.

Які були позитивні практики під час заходів?

• Поліція діалогу і практика розміщення діалогових кордонів показали свою ефективність у деескалації точок контакту між групами, зокрема коли в першому ряді стояли поліцейські діалогу, серед яких були жінки — це мало помітний стримуючий ефект на агресію учасників контрмаршу.
• Позитивним було супроводження організаторів і лідерів КиївПрайд Маршу до безпечних зон, наприклад до метро, що допомогло уникнути інцидентів під час розходження. Така опіка демонструвала готовність сил безпеки забезпечувати захист учасників мирного зібрання.
• Наявність незалежних спостерігачів моніторингової групи ОЗОН допомагає документувати порушення та добру практику, що потім можна використовувати для покращення роботи органів правопорядку на мирних зібраннях.

Рекомендації та пропозиції, озвучені під час зустрічі:

• Не залучати Національну гвардію до охорони мирних зібрань як стандартну практику — учасники висловлювали думку, що залучення військових підрозділів створює зайву мілітаризацію простору і є неприйнятною практикою для мирних акцій. Окрім того, залучення таких сил вимагає належної їх підготовки, особливо що стосується навичок комунікації з учасниками акції та випадковими перехожими.
• Забезпечити обов’язкову ідентифікацію працівників поліції (спеціальні жетони, шеврони, індивідуальний номер) та заборонити використання екіпірування без розпізнавальних знаків. Це потрібно для підзвітності та можливості встановлення відповідальності у разі порушень.
• Забезпечити дотримання встановлених процедур під час проведення поверхневих оглядів — зокрема гендерних стандартів (огляди особами тієї ж статі), протоколювання та присутності свідків або спостерігачів.
• Опублікувати у видимому місці на офіційних сайтах шаблон повідомлення про проведення мирного зібрання, контактну особу та строк обробки запиту  (онлайн-форма, контактна особа на сайті адміністрації) з чіткими інструкціями.
• Формалізувати механізми співпраці з незалежними спостерігачами: визначити мінімальні стандарти їхньої взаємодії з правоохоронними органами, щоб їхні спостереження могли ефективно використовуватися у подальших розслідуваннях та рекомендаціях.
• Планувати ресурси з урахуванням ротації та відпочинку для поліцейських, щоб запобігти їх виснаженню,  непрофесійному виконанню своїх обовʼязків та агресивної поведінки.
• Проводити регулярні навчання з деескалації, ненасильницького комунікування та недискримінації для підрозділів, які працюють на мирних зібраннях; масштабувати успішні практики поліції діалогу.
• Застосовувати реакцію постфактум: фіксація інцидентів на фото/відео, розслідування і, за потреби, санкції або комунікаційні заходи з лідерами груп, щоб мінімізувати повторення порушень у майбутньому.

Центр громадянських свобод наголошує, що лише спільна робота органів влади, правоохоронців, організаторів та спостерігачів дозволяє ефективно реалізовувати європейські стандарти та цінності, захищати та відтворювати демократію в Україні. Ми закликаємо до відкритої співпраці та готові надавати підтримку та експертну допомогу, щоб мирні зібрання відбувалися безпечно, прозоро та справедливо для всіх учасників.