Світовий досвід, інтерв’ю з потерпілими та покроковий план. На воркшопі навчали, як документувати міжнародні злочини
У вівторок, 16 липня, в межах Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя Центр громадянських свобод організував воркшоп на тему «Як документувати міжнародні злочини?» за участі Сергія Мовчана, керівника Департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини та досвідченого документатора. Воркшоп включав не лише теоретичні аспекти, але й реальні кейси у контексті війни в Україні. Це дозволило значно поглибити експертні знання учасників та покращити їхні навички з документування.
Першочерговим етапом воркшопу стало обговорення з учасниками класифікації міжнародних злочинів, їхніх тонкощів та співвідношення реальних кейсів з юрисдикцією, спираючись на Римський статут. Наприклад, за словами пана Сергія, найважчим у процесі розслідування є доведення наміру винуватця з метою притягнення його до кримінальної відповідальності.
Також говорили про деталі покарання за скоєння геноциду та різні шляхи його розслідування: від міжнародного трибуналу до українських судів, а також можливість відкриття проваджень іншими країнами за принципом універсальної юрисдикції. Згадали, де було відкрито справи за універсальною юрисдикцією щодо воєнних злочинів РФ: в Аргентині, Німеччині, Франції та в низці інших країн.
Під час воркшопу з залу пролунали запитання про доведення злочину на основі медичного огляду потерпілого у випадках застосування забороненої хімічної зброї. Пан Сергій прокоментував це так: «Медики можуть бачити наслідки, але часто не мають інформації про те, що саме сталося, особливо у випадках застосування хімічної зброї. Ніколи не оцінюйте ситуацію лише за поведінкою людини або її виглядом. Якщо людина не може надати інформацію про подію, ви бачите лише результати. Необхідно провести розслідування факту отримання травм. Документування полягає у зборі всеохопної інформації. Тому я б ніколи не покладався на свідчення одного медика або на результати лише одного аналізу».
Також обговорили покрокові дії під час процесу документування через опитування потерпілого та специфіку кожного етапу. Наприклад, на етапі планування, який є фундаментальним, важливо чітко визначити, що саме і для чого ми робимо. Щодо етапу спілкування, Сергій Мовчан надав рекомендації стосовно процесу комунікації з людиною, наводячи реальні приклади з власного досвіду. Він згадував випадки, коли людина не бажала надавати свідчення або коли процес опитування міг загрожувати особі, що займається документуванням. «Якщо є складнощі в комунікації, передайте її комусь іншому або відмовтеся від виконання завдання. Не бійтеся це зробити, якщо це може загрожувати вашій безпеці», — зазначив Сергій.
Під час воркшопу надзвичайно цінними були деталі, надані паном Сергієм щодо підходів до структурування інтерв’ю та правильної постановки запитань потерпілому для мінімізації невідповідностей. Професійність і величезний досвід Сергія Мовчана стали важливим внеском в Український тиждень міжнародного кримінального правосуддя та допомогли учасникам воркшопу відточити свої навички в документуванні.
Документування воєнних злочинів є надзвичайно важливим процесом в умовах російського вторгнення. Воно дозволяє зібрати докази для притягнення винних до відповідальності, забезпечення покарання за скоєні злочини та встановлення справедливості.
Авторка: Христина Жевлакова, стажерка Центру громадянських свобод. Фото: Надія Цициліна.
