Що заважає Україні виконати ключові умови вступу до ЄС: дискримінація, кордони і міграція без стратегії
Переговорні розділи 23 і 24 не є рядовими серед понад тридцяти розділів в рамках переговорного процесу. Від прогресу саме тут залежить, чи буде закрито будь-який інший розділ: агро, митниця, екологія, транспорт. Поки Україна не демонструє результатів у правах людини, міграції та управлінні кордонами, решта переговорного процесу стоятиме на місці.
Щоб не повторити помилок Західних Балкан, УЦЄП разом із Центром громадянських свобод, ГО «Європа без бар’єрів» та ГС «ЄвроХаб» розробили власний план імплементації проміжних цільових індикаторів з конкретними заходами, термінами і відповідальними органами. Це так званий документ для внутрішнього використання Україною, щоб більш чіткіше розуміти завдання оскільки цільові індикатори досить загальні і навіть Дорожня карта з Верховенства права, яка тісно з ними повʼязана теж не завжди дає чітке розуміння що саме має зробити країна. 24 березня його обговорили з представниками міністерств, парламентських комітетів та громадянського суспільства.
«Ми подивилися на досвід наших сусідів. Мені би дуже не хотілося, щоб ми чекали 20 років, як Північна Македонія, і були в пастці політичних ігор. А також я б дуже не хотіла, щоб нам заважали загальні формулювання проміжних цільових індикаторів (бенчмарок) як це було в Західних Балканах», — пояснила виконавча директорка УЦЄП Любов Акуленко. Саме тому документ будувався на конкретних критеріях, а не на загальних завданнях.
Панель 1. Основоположні права
У сфері основоположних прав програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський виділив три системні проблеми.
Перша стосується антидискримінаційного законодавства. До 2020 року в Україні взагалі не було повноцінного закону про протидію дискримінації, і навіть ухвалене досі не приведено у відповідність до директив ЄС. Законопроект, покликаний це виправити, скасовує чинну статтю кримінального кодексу, суперечить міжнародним стандартам і залишає більшість населення поза реальними інструментами захисту. Один представник уповноваженого на область фізично не може охопити бодай частину порушень.
Друга проблема стосується захисту персональних даних. Незалежного регулятора немає, відповідні законопроекти роками не виходять із парламенту, а окреме регулювання для правоохоронних органів перебуває на нульовому рівні.
«Якщо ми випустимо українські компанії на європейський ринок, де є європейські регулятори, які регулюють GDPR, і вони матимуть право застосовувати санкції до українських компаній, а це до десяти відсотків обороту, то українські компанії просто отримають величезні штрафи, тому що вони не будуть готові до цього регулювання», — зазначив Яворський. Навіть якщо все ухвалити завтра, впровадження займе щонайменше чотири-п’ять років.
Третя проблема – невиконання судових рішень. Близько 20% рішень не виконується, перше рішення ЄСПЛ щодо цього ухвалено понад двадцять років тому, і ситуація принципово не змінилась. Кожне міністерство вирішує своє завдання ізольовано, хоча реформи у сфері прав людини неминуче зачіпають кілька відомств одночасно. Закон про Уповноваженого з прав людини, наприклад, не обговорювався публічно до внесення до парламенту взагалі.
Панель 2. Міграція, притулок та управління кордонами
Для розробки стратегічних документів у сфері міграції та кордонів профільними органами влади були залучені незалежні експерти. Проекти двох стратегій — з інтегрованого управління кордонами та міграційної політики — мають бути прийняті цього року, втім питання інтеграції іноземців залишається без жодного інституційного відповідального.
«Вперше проект стратегії з інтегрованого управління кордонами включає окрему ціль, яка безпосереднім чином стосується захисту прав людини. І ще одна ціль передбачає безпосередню комунікацію і співпрацю з громадянським суспільством. Це ті речі, які нам треба знати і використовувати, поки є готовність органів влади співпрацювати з нами», — зазначила виконавча директорка ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.
Трудова міграція в Україну вже відбувається, зокрема через залучення іноземних військових, але правова база для їхньої легалізації та інтеграції їхніх сімей не створена. Урядовий законопроект, який мав це врегулювати, більше півроку чекає розгляду.
У сфері управління кордонами Україна розпочала виконання завдань “Шенген та зовнішні кордони”, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права. Україна є єдиною серед країн-кандидатів, яка повноцінно розпочала процес створення національної системи шенгенського управління відповідно до рекомендацій Єврокомісії. Скринінг шенгенського законодавства має завершитися до кінця червня. Два ризики залишаються відкритими: вичерпного переліку шенгенського законодавства не існує навіть на рівні Єврокомісії, а міжнародних експертів для супроводу розробки стратегії поки немає.
Після доопрацювання документ буде перекладено англійською і представлено на дискусіях у Брюсселі, Берліні та Гаазі. Пропозиції можна надсилати на електронну адресу УЦЄП: press@ucep.org.ua. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу в межах ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Погляди учасників не обов’язково відображають позицію донорів.
