«Що перешкоджає Україні ратифікувати Римський статут?», — найважливіше з дискусії
21 липня у межах Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя відбулася панельна дискусія на тему «Що перешкоджає Україні ратифікувати Римський статут?». Публікуємо найцікавіше з події:
«Ми зараз впливові гравці на еволюційному шляху міжнародного правосуддя для всього світу. І коли ми говоримо про відповідальність українців перед українцями, чітко маємо розуміти — наша відповідальність є й перед усіма тими жертвами, які постраждали від російської агресії», — правозахисниця та виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.
«Від нас очікують бажання посилити систему міжнародного суду. Хтось не хоче ратифікації Римського статуту. Зокрема, одна з основних груп, на яку часто нарікають представники влади, — це якась абстрактна військова спільнота. Ми разом з організацією “Простір можливостей” провели опитування ветеранської спільноти, де, зокрема, було запитання “Чи підтримуєте ви ратифікацію Римського статуту?”. І як наслідок: або люди не були проінформовані про нього, або були й у більшості учасників підтримують ратифікацію… Рівень дискусії є недостатнім. Наша основна задача наразі — сформувати міжнародний запит на ратифікацію Україною Римського статуту. Мати сильний блок країн, що ставитимуть це питання більш чітко і серйозно. Одна з наших задач — адвокація з метою формування такого реального запиту», — експерт Ukrainian Legal Advisory Group Арьє Мора.
«Ця проблема — одна з варіацій більшої, так званого монізму або дуалізму міжнародного права. В Україні, як і в багатьох інших країнах, розуміння суверенітету не визнає міжнародне право частиною внутрішнього. Хоч, як мені здається, в інтересах України — бути частиною Міжнародного кримінального суду. Його можна розглядати як початок переусвідомлення всієї міжнародної системи. Якби цей суд став дійсно потужним і ефективним, то це був би новий світ», — німецький політолог і доцент магістерської програми німецьких та європейських студій кафедри політології Києво-Могилянської академії» Андреас Умланд.
«Ми не гравці на цьому полі. Ми присутні, але наш голос не звучить. Ба більше, це дозволяє критикам будь-якої допомоги Україні легко закинути: “Ви навіть не ратифікували Римський статут”. Поки в нас не внесуть зміни до Кримінального кодексу, потрібно докладати максимум зусиль, аби провести розʼяснювальну роботу і для органів правопорядку, і для суддів, і для прокурорів, і для адвокатів», — кандидатка юридичних наук і доцентка кафедри міжнародного права університету ім. Ярослава Мудрого у Харкові Олександра Сенаторова.
«Соціологія показує, що підтримка в українському суспільстві, зокрема серед українських військових, достатня для того, щоб приймати рішення. Побудова системи міжнародного кримінального права ґрунтується на міжнародній солідарності. Нам не потрібен набір вироків, нам потрібна справедливість. Мені здається, в контексті принципів справедливості було б важливо говорити з українським суспільством про те, які інструменти досягнення цієї справедливості ми б хотіли бачити. Голос громадянського суспільства та правозахисних організацій є надзвичайно важливим», — директор програми Фонду Відродження «Права людини і Правосуддя» Роман Романов.
«Україна вже повністю взаємодіє з МКС і без ратифікації Римського статуту. Що ми втрачаємо наразі, не ратифікувавши Римський статут? Право участі в роботі суду, делегування своїх кандидатур і прокурорів, голос під час обрання кандидатур. Україна отримає ширше коло умов для притягнення за воєнні злочини на своїй території. Третє право України як потенційного повноцінного учасника Римського статуту — це право впливати, власне, на сам статут, пропонувати зміни. На мій погляд, унікальна позиція нашої країни в тому, що, на жаль, те, що відбувається на нашій території — це безпрецедентні міжнародно-правові злочини. Крім геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяности, це ще й екоцид. Наразі він не входить в перелік злочинів, які переслідує МКС. Екоцид становить, очевидно, надзвичайно важливе значення для всього людства. Україна, ставши членом Римського статуту, мала б усі підстави й всі докази здійснювати адвокацію про додання злочину екоциду до юрисдикції МКС. Цим ми мали б унікальний вплив на міжнародний правопорядок, підхід людства та юридичну спільноту до злочинів, які криміналізуються», — програмна менеджерка та юридична радниця Public International Law & Policy Group Катерина Кириченко.