26.04.2022

Сексуальне насильство – елемент політики терору російської армії в Україні, – Олександра Матвійчук

Російські військові свідомо застосовують політику терору цивільного населення на окупованих територіях з метою придушити спроби ненасильницького спротиву. І сексуальне насильство стало елементом цієї політики. Про це заявила голова Центру Громадянських Свобод (ЦГС) Олександра Матвійчук під час онлайн-дискусії «Забезпечення відповідальності за сексуальне насильство під час конфлікту», організованої Джорждтаунським інститутом з проблем жінок, миру та безпеки (Georgetown Institute for Women, Peace and Security).

Під час свого виступу на заході, який відбувся за участі спеціального представника генерального секретаря ООН із питань сексуального насильства під час конфліктів Праміли Паттен, Олександра Матвійчук розповіла, що сексуальне насильство є найбільш прихованим злочином під час війни, і масштаб таких злочинів можна оцінити лише згодом.

«Сексуальне насильство під час війни є найбільш прихованим злочином. Люди, які пережили це, достатньо часто не повідомляють про це в поліцію і не готові говорити про це навіть з правозахисниками, оскільки сприймають зґвалтування як ганьбу, – зазначила вона. – Через конкретних жертв сексуальне насильство спрямовується на суспільство загалом – щоб викликати почуття сорому в жертв, почуття провини в тих, хто не зміг їх захистити, почуття страху відчути на собі подібне ставлення в інших. І, як наслідок, послабити соціальні зв’язки та полегшити встановлення контролю над регіоном», – наголосила голова ЦГС .

Після звільнення Київської області в кінці березня можна говорити про масштабний характер сексуального насильства з боку російських військ, позаяк навіть Євромайдан SOS, волонтерська ініціатива, яка не спеціалізується на подібних справах, отримує звернення від жертв згвалтування.

«Коли навіть до нашої волонтерської ініціативи, яка не спеціалізується на сексуальному насильстві, звертаються жертви зґвалтування російськими солдатами, це свідчить про поширеність цього явища», – додала вона.

Також Олександра Матвійчук анонсувала окрему зустріч представників українського громадянського суспільства, які працюють у цій сфері, із представницею ООН під час її майбутнього візиту до України. Надзвичайно важливо те, що Праміла Паттен збирається приїхати в Україну, щоб вивчити проблему на місці.

У своєму виступі правозахисниця окреслила і шляхи зменшення масштабів насильства у майбутньому.

«Перш за все – російську агресію необхідно зупинити, щоб не допустити вчинення нових воєнних злочинів і появи нових жертв. Для цього Україні потрібна зброя і посилення санкцій з боку міжнародних партнерів. 

По-друге – ЄС, США, Велика Британія та інші країни-члени ООН повинні підтримати зусилля України та Міжнародного кримінального суд, щоб сприяти переслідуванню винних у воєнних злочинах і злочинах проти людства, зокрема, через залучення міжнародного елементу до національного розслідування та правосуддя та створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

По-третє – необхідно забезпечити міжнародну присутність і моніторинг міжнародних організацій, таких як ООН, РЄ, ОБСЄ у зонах бойових дій, під час евакуацій цивільного населення із ізольованих міст, на окупованих територіях», – резюмувала Олександра Матвійчук.

Назад
Попередня Наступна