«Рано чи пізно відбудеться суд над воєнними злочинцями». Наталія Ящук та Анна Трушова відвідали 15-й Всесвітній форум миру у Барселоні
23-25 листопада 2023 року у Барселоні відбувся 15-й Всесвітній форум миру. На цій події для Центру громадянських свобод виділили окрему панель, де координаторка управління проєктів Наталія Ящук та комунікаційна менеджерка Анна Трушова розповіли про особливості роботи організації під час повномасштабного вторгнення, про Нобелівську премію та її значення для адвокації захисту прав людей, які постраждали від російської агресії.
World Peace Forum проводить щорічну зустріч лідерів і керівників міжнародних організацій, лідерів громадянського суспільства та приватного сектору, а також сотень людей з усього світу, заради створення форм колективної дії. Цьогорічний захід організовано великою іспанською командою волонтерів Всесвітнього форуму миру під керівництвом пана Хосепа Фелікса Бенца.
Наталія Ящук окремо розповіла про діяльність глобальної ініціативи Трибунал для Путіна (T4P), яка задокументувала понад 57 тисяч воєнних злочинів (станом на листопад 2023). Та зазначила, що цей масив доказів організація планує використати для доведення того, що Путін розв’язав та веде проти України геноцидальну війну.
Представниці Центру громадянських свобод також висвітлили тему цивільних ув’язнених жінок в російських тюрмах, а також презентували документальний фільм «Голос Вікторії: щоденник викраденої вчительки». Стрічка, де представлена історія вчительки Вікторії Андруші, створена в межах кампанії «Звільнити без умов і обмінів», мета якої – об’єднати зусилля всієї міжнародної спільноти заради звільнення цивільних увʼязнених внаслідок російської агресії на території України.
«Кожен день полону, який проживають українські жінки – це пекло. РФ ігнорує міжнародні права, в тому числі Женевські конвенції, вони плювати хотіли на право життя і захисту. Натомість РФ порушення Міжнародного гуманітарного права використовує як зброю, яка призводить до знищення націй і народів. Жінок, як і чоловіків, в полоні бʼють, гвалтують, випалюють струмом думки про рідну країну, морять голодом та відмовляють в медичній допомозі. Свідченням того є сотні задокументованих фактів. Світ може дати відсіч і покарати злочинців за вчинені злодіяння», – наголошує Наталія Ящук.
«У цьому фільмі молода вчителька математики постає перед глядачем утіленням отих самих тисяч полонених, котрі були або досі лишаються в російських тюрмах. Це жіночий голос бранців. Це історія жінки, яка не готувалася до масштабної війни, окупації, полону, знущань і звільнення. Вікторія навряд бачила себе героїнею такого фільму, навряд уявляла себе в такій ролі. Але кожна така оповідь, кожна смілива історія — звинувачення, доказова база. І ми віримо, що рано чи пізно відбудеться суд над воєнними злочинцями», – пояснює Анна Трушова.
