ПРЕС-РЕЛІЗ
Декларації для активістів — влада цілить в неугодних
У понеділок 19 березня правозахисники вийшли під Верховну Раду з вимогою до влади скасувати е-декларування для актикорупційних активістів в Україні. Декларування робить з активістів мішені, по яких цілить влада, щоб усунути неугодних.
Навесні 2017 року парламент вніс зміни до законодавства про протидію корупції. Антикорупційних активістів прирівняли до представників влади і зобов’язали подавати “декларації осіб, уповноважених на здійснення повноважень держави”.
Правозахисники зауважують, що під такі формулювання може потрапити будь-яка людина, яка, наприклад, вийшла на антикорупційний мітинг проти влади. Натомість жодних чітких роз’яснень закону не існує, а за його невиконання передбачено кримінальну відповідальність.
“Декларування активістів — це порушення прав людини та демократичних свобод. У жодній європейській країні не існує декларування майна активістів. Свою прозорість та підзвітність перед суспільством неурядові організації на добровільних засадах демонструють іншими шляхами”, — зазначив Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Впровадження декларування для антикорупційних активістів в Україні нагадує наслідування путінського закону про іноземних агентів, що завдав удару по громадських організаціях, які отримують підтримку з-за кордону, а також іноземних ЗМІ.
“Запровадивши декларування для активістів, влада оголосила сезон полювання на тих, хто бореться з корупцією, — зазначила Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини. — Під час Євромайдану ми всі вийшли проти законів 16 січня, які обмежували права і свободи громадян. Те, що відбувається зараз з декларуванням активістів, — є такими самими законами, які чітко цілять у тих, хто найбільше критикує владу”.
Влада фактично прирівняла активних громадян до політиків і вимагає у них декларувати всі свої статки. Активістам світить два роки в’язниці за помилку в декларації, яка може бути сфальсифікована НАЗК. Причому громадські організації в Україні у переважній більшості не отримують державного фінансування. Перші декларації активісти повинні подавати у 2018 році.
“Ухвалення рішення про декларування активістів — помста політиків за діяльність громадських організацій. В Україні наразі діє 78 тисяч громадських організацій. Але прийдуть лише до тих, хто буде не погоджуватися з владою, а не хвалитиме її”, — зазначила Олександра Романцова, заступниця голови правління Центру Громадянських Свобод.
Декларування антикорупційних активістів і громадськість, і міжнародна спільнота оцінили як недемократичні та дискримінаційні. Безглузде поширення вимоги щодо е-декларування не на осіб, що здійснюють функції держави не можливо виконати, бо воно суперечать принципу юридичної визначеності, простими словами – ці законодавчі положення незрозумілі. Проте наслідки порушення цілком чітки — кримінальна відповідальність.
“Влада всупереч закликам усіх міжнародних правозахисних організацій вже рік не хоче скасовувати декларування для активістів, щоб мати можливість переслідувати неугодних”, — додала Юлія Кириченко, член правління Центру політико-правових реформ, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ.
Варто зазначити, що з рекомендацією скасувати до 1 квітня 2018 е-декларування для активістів 16 березня виступила також Венеціанська комісія Ради Європи. У заяві йдеться про те, що “е-декларування для антикорупційників аж надто схоже на помсту влади своїм “кривдниками””.
Раніше вимогу подавати е-декларації активістам жорстко розкритикували офіційні представники США, ЄС, посли країн “Великої сімки” та міжнародні організації.
