Представники Обʼєднання родичів політвʼязнів прочитали лекцію у КШПЛ для родичів та друзів цивільних ув’язнених та військовополонених

У середу,  5 квітня, відбувся тренінг на тему «Законодавство щодо соціальної та правової підтримки заручників та їх родин: практичне застосування».

Організувала подію безплатна освітня платформа Центру громадянських свобод – Київська школа з прав людини.  

Під час заходу відбулося обговорення Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Зокрема говорили про взаємодію державних органів зі сім’ями потерпілих.

Голова Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля Ігор Котелянець розпочав свій виступ зі згадки про політв’язнів і нагадав, що з 2014 року ті жителі окупованих територій,  які мали протилежну громадянську позицію від країни агресора часто потрапляв до полону. Так громадяни тимчасово окупованої частини Донбасу та Криму ставали заручниками.

Тож як впливає цей закон на статус полонених і їх обмін?

З 2017 року група правозахисних організацій розпочала роботу над законом. Тоді за мету ставили собі соціальний захист родичів полонених. Так визначили окремі групи, кого стосується цей закон та має змогу отримати одноразову виплату для допомоги родинам.

«Впродовж п’ятьох минулих років ми працювали разом з юристами та правозахисниками для того, аби цей закон запрацював. 26 січня 2022 року його ухвалили. Тобто важливо розуміти, що це історія не одного дня. Ми працювали над текстом закону, адвокатували аби його ухвалили», – наголосив Котелянець.

Про сфери дії закону розповіла колега юристка Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля Катерина Левченко. Експертка зазначила, що закон виділяє дві категорії осіб: військовополонені та цивільні ув’язнені, обоє з них захищені Женевською конвенцією. Однак, серед цивільних є ще дві підкатегорії ув’язнених: політичні ув’язнені (особи, що виступили на захист власного суверенітету) та ув’язнені через з незаконні дії держави-агресора.

«Попри те, що закон, про який ми говоримо, набрав чинності лише рік тому, люди, що були полонені раніше через свою громадянську позицію, наприклад  з 2014 року, теж під нього підпадають. Адже є зворотна дія у часі. Тобто є комісія, яка визначає, що особи які були примусово позбавлені свободи теж підпадають під дію цього закону», – зазначила Катерина Левченко.

Юристка наголосила, що держава зобов’язана надати кожному ув’язненому допомогу: у вигляді грошової, медичної або реабілітаційної допомоги, забезпечення житлом для тимчасового проживання, врегулюванням права на отримання освіти, допомогти з відновленням документів та врегулювати зобов’язання перед банками й іншими фінансовими установами.

Наприкінці зустрічі спікери дали конкретні рекомендації для аудиторії стосовно того, як взаємодіяти з владою та отримувати повну інформацію стосовно ув’язнених.