Правозахисниця Ліліченко: Три причини, чому Україні потрібен закон про воєнних злочинців
Марина Ліліченко, координаторка ініціативи “Правозахисний порядок денний”, розповіла в ефірі Українського радіо, навіщо Україні потрібен закон про воєнних злочинців.
- Адаптація законодавства до міжнародних норм
Марина Ліліченко наполягає: Україна має адаптувати своє кримінальне законодавство до норм міжнародного права.
“Будь-який воєнний конфлікт має супроводжуватися нормами міжнародного гуманітарного права. Україна чомусь не поспішає, вона дуже запізнюється з адаптацією цих норм у своє законодавство. Ми як правозахисники зараз маємо задачу номер один: щоб Україна імплементувала ці норми і щоб злочини, які вчиняються проти мирного населення, проти військовослужбовців, проти моряків окупаційною владою, були прописані у Кримінальному кодексі і мали міжнародний характер”, – пояснила правозахисниця.
- Право на справедливість для колишніх полонених та військових
Прийняття закону про воєнних злочинців дозволить гарантувати справедливість для людей, проти яких чинилися злочини.
“Україна має захищати своїх громадян, які повернулися з полону і мають такі трагічні історії. Таких людей дуже багато, з кожним роком їх буде все більше й більше. Цей закон дає людям право на справедливість. Адже вони були у нелюдських умовах. Бо зараз терористи відбувають мінімальне покарання за загальнокримінальними злочинами”, – зазначила Марина Ліліченко.
- Невідворотність покарання для військових злочинців
На відміну від загальнокримінальних злочинів, міжнародні злочини не мають терміну давності, тож покарання їх застане, зазначає правозахисниця.
“Людина понесла б більш жорстке покарання, не змогла б бути амністована. Швидше за все, вона не змогла б також бути обміняна на наших полонених, бо це була б зовсім інша кваліфікація”, – підсумувала Марина Ліліченко.
Радіоінтерв’ю з Мариною Ліліченко про закон про воєнних злочинців
