18.06.2021

Правозахисники розкритикували санкційні списки РНБО

Указ Президента України №203/2021 від 21 травня 2021 року, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» підриває фундаментальні принципи права, грубо порушує Конституцію і міжнародні угоди, ратифіковані Україною, несе серйозні загрози правам людини і основоположним свободам, а також має ознаки узурпації влади в державі.


Про це заявили представники коаліції «Правозахисний порядок денний» під час пресконференції у Києві 14 червня.


За словами голови правління Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, санкції є міжнародним політико-правовим механізмом, тимчасовим і стримуючим засобом, який застосовується проти іноземних фізичних та юридичних осіб через ворожий вплив на суверенітет та територіальну цілісність, загрозу національній безпеці, корупцію чи тяжкі порушення прав людини, коли національні системи правосуддя не можуть дотягнутися» до цих суб’єктів. Вона зауважила, що українське законодавство передбачає тільки один випадок, коли санкції можуть вводитися проти українських громадян і компаній, а саме: щодо суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Через це, на її думку, ряд рішень РНБО, зокрема щодо контрабандистів» та «злодіїв у законі» є свавільними та порушують закон, адже в даному випадку не йдеться про терористичну діяльність.


«Якщо є якісь підозри, держава має за допомогою правових механізмів – правоохоронних органів та суду – відкривати кримінальні провадження і розслідувати справи, а не використовувати санкційні механізми. Натомість влада задіює санкції з порушенням українського законодавства, з ризиком, що ці рішення згодом будуть оскаржені в судах, а ми як громадяни за це заплатимо. Це набагато простіше, ніж реформувати правоохоронну і судову систему”,

додала Печончик.


Як заявив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, санкційний список у рішенні РНБО від 14 травня складає 674 позиції й містить групу осіб, до яких санкції застосовані обґрунтовано: голів так званих ДНР та ЛНР Дениса Пушиліна та Леоніда Пасічника, громадян РФ, які в тій чи іншій формі беруть участь в агресії РФ проти України. Проте ця група в списку малочисельна, 11-12%. Водночас санкції також спрямовані проти 557 «злодіїв в законі», більшість яких знаходиться поза Україною, та до 111 іноземців – «кримінальних авторитетів».


За словами Захарова, 34 «злодії в законі» на початок 2021 року в Україні – це правдоподібна кількість, однак 557 «злодіїв в законі» – безглузді дані. «Припустимо, що в Україні справді було 111 іноземців-кримінальників. Припустимо також, що кількість громадян Російської Федерації, до яких санкції у цьому рішенні РНБО застосовані обґрунтовано, складає близько 80 осіб. Тоді підстави для застосування санкцій відносно щонайменше 450 осіб в списку геть незрозумілі!» – заявив він.


За даними правозахисників, більшість осіб у санкційному списку – вихідці з Кавказу чи Закавказзя. Уродженців Грузії в списку – 366, Азербайджану – 48, Вірменії – 37, Чечні – 36, Дагестану – 15, Абхазії – 1, разом – 503. Розподіл за громадянством наступний: громадян України – 15, РФ – 282, Грузії – 263, Азербайджану – 44, Вірменії – 31, Молдови – 5, Білорусі, Казахстану та Киргизстану – по 3, Узбекистану та Австрії  – по 2.


Серед них, за даними Харківської правозахисної групи, – 7 громадян РФ (6 чеченців і один дагестанець), які брали участь у бойових діях на сході, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Це Мансур Мовсаров, дагестанець, № 618 в списку, боєць батальйону «Крим»; чотири добровольці з батальйону імені Шейха Мансура – Муслім Чеберлоєвський, командир батальйона, №632 в списку під іменем Умхан Автаєв, це один з його псевдонімів, Алві Вутсаєв, №635, який обвинувачується у вчиненні злочину, знаходиться в СІЗО, але не визнає своєї вини і стверджує, що має алібі, Муслім Идрісов (псевдо),

№646, начальник штабу батальйону; Салман Сайнароєв, № 659, якого обвинувачують у вбивстві (але він на свободі і стверджує, що це звинувачення сфабриковане); Різван Магамадов, № 653 та Ражабдибир Гусинов, №641, волонтери і бійці «Добровольчого Українського Корпусу».


«Такі дії держави щодо своїх захисників є просто аморальними! І куди можуть поїхати громадяни РФ, які захищали Україну від агресора зі зброєю в руках? До Росії вони вочевидь повернутися не можуть, їх там очікують катування і смерть, а виїхати до іншої країни і одержати там притулок з отриманим за рішенням РНБО статусом вони не зможуть», – заявив Євген Захаров.


Крім того, за його даними, у списку чимало осіб, які не скоювали злочинів і навіть адміністративних правопорушень. «Багато іноземців, щодо яких застосовані санкції за рішенням РНБО від 14 травня, мають родини в Україні, їхні дружини та діти є громадянами України, а їх примушують назавжди покинути Україну. Багато хто має посвідку на постійне чи тимчасове проживання в Україні, або має дозвіл на імміграцію, або має статус біженця чи є шукачами притулку. Їм скасовують усі дозвільні документи, видавлюють з України, а якщо вони під час ухвалення рішення були за кордоном – не дозволяють в’їхати», – додав правозахисник.


“Рішення РНБО, введені за указом Президента, неконституційні, бо вони по суті підміняють суд і це є узурпацією влади. Це порушує, зокрема, раво на справедливий суд, право на повагу до сімейного життя та презумпцію невинуватості”, – вважає директор благодійного фонду “Людина і право” Борис Захаров. За його словами, суворі та репресивні заходи, спрямовані на обмеження прав людини, будуть прирівняні до покарання за змістом Європейської конвенції з прав людини, тому що санкції застосовуються безстроково і є не обмежувальними, а каральними заходами. Серед людей, які, на думку Захарова, помилково потрапили до списку за етнічною ознакою, є чеченець Ваха Ісаєв, архітектор-підприємець, який живе в Україні більше 20 років. Присутній на пресконференції Ісаєв розповів, що до нього застосували санкції через сфабриковане досьє правоохоронними органами, хоча справедливих підстав для цього немає. «В мене є офіційний бізнес в Україні, я сплачую тут податки, маю нерухомість, допомагаю пораненим військовим. В мене тут родина і троє дітей – громадяни України. Я жодного разу не був причетний до кримінальних справ. До останнього був певний, що потрапив до переліку осіб для видворення випадково»,

заявив Ісаєв.


Він звертався до влади з вимогою переглянути це рішення, але поки що результату нема – відповідні судові засідання не відбуваються або спеціально затягуються. Наразі, згідно з рішенням РНБО, він має покинути країну. Ваха Ісаєв заявив, що збирається звертатися до Європейського суду з прав людини.


«Застосування санкцій до таких осіб фактично означає узурпацію влади. У цьому випадку принципи правосуддя будуть знівельовані політичною доцільністю, якою керуються органи виконавчої влади»,

вважає Борис Захаров.


Указ Президента Зеленського та рішення РНБО можна оскаржити у Верховному суді. За інформацією Євгена Захарова, там знаходиться вже близько 80 позовів від «жертв санкційних списків». «Утім засідання не відбуваються, посилаючись на відсутність у суддів доступу до державних таємниць. Тому наступним кроком має бути позов до Європейського суду з прав людини», – зауважив він. Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, наголосила: «Складні проблеми треба вирішувати. Не можна замінити реформу суду, правоохоронних органів та спецслужби – ручним управлінням через РНБО. Спрощення небезпечне, хоча часто подобається звичайним українцям, а відтак допомагає отримувати політичні бонуси. Але такий підхід іде не на користь державі. Більше того, це небезпечно у довгостроковій перспективі. Так, ми боремося із російською агресією, але не можемо собі дозволити використовувати неправові способи, як це робить Росія».


Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр
громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Назад
Попередня Наступна