«Потерпілим від катувань допомога потрібна вже прямо зараз». Олександра Романцова на HFHR conference

13 листопада виконавча директорка Центру Громадянських свобод Олександра Романцова взяла участь у HFHR conference в Варшаві, Польща. Правозахисниця стала спікеркою однієї з ключових панелей події на тему: «Перспектива постраждалих від злочинів».
HFHR conference є майданчиком для обговорення питань імплементації міжнародного кримінального права на національному рівні для боротьби з безкарністю за міжнародні злочини, скоєні збройними силами Російської Федерації в Україні. Вона об’єднує польських, українських та міжнародних політиків, правників, науковців і представників громадянського суспільства. Основні цілі заходу — посилення координації ініціатив із притягнення до відповідальності, вдосконалення політики та правової бази Польщі для ефективного розслідування таких злочинів, а також забезпечення прав постраждалих.
Конференція включала чотири панелі: дві присвячені правовим аспектам розслідувань міжнародних злочинів, а інші дві — питанням підтримки постраждалих. Одна з ключових — «Перспектива постраждалих від злочинів», спікеркою якої і стала Олександра Романцова. Модерувала розмову професорка Польської академії наук і представниця Польщі у Реєстрі збитків Александра Менжиковська. А крім пані Романцової доповідачками стали: Франциска Екельманс (ICC Trust Fund), Марлен Яхья Хааге (Реєстр збитків), Наталія Мельник (Bluebird, Україна) та Ліра Найтінгейл (Redress).

Дискусія була зосереджена на правосудді, орієнтованому на постраждалих, яке охоплює не лише покарання злочинців, а й механізми відшкодування шкоди та забезпечення термінової допомоги для тих, хто пережив найтяжчі порушення прав людини. Учасниці обговорили, як країни, що приймають постраждалих (зокрема Польща), можуть ефективніше реагувати на їхні нагальні потреби, такі як медична та психосоціальна допомога. Також розглянули, чи може впровадження такого підходу у польській правовій системі мати ширший позитивний ефект, які взагалі є виклики у створенні ефективних механізмів репарацій та які кроки потрібні для забезпечення невідкладної допомоги тим, хто пережив воєнні злочини.
«Немає державних програм підтримки потерпілих, немає програм компенсації шкоди, фізичної та психологічної реабілітації. Вони проводяться приватними ініціативами, а тому не є постійними, не доступні для всіх та обмежені у своїх ресурсах. Водночас потерпілим від катувань допомога потрібна вже прямо зараз: вони можуть повернутися з полону з серйозними травмами, можливими потребами в протезуванні та потребі серйозних хірургічних втручань. Затримка з допомогою грає проти них, бо вони втрачають своє здоров’я і надію на реабілітацію», — зазначає Олександра Романцова.