29 квітня — День пам’яті жертв застосування хімічної зброї. Шість фільмів, які розповідають про війни, де її використовували

Щороку 29 квітня у світі відзначається День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї. Саме цього дня 1997-го набула чинності Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї.

Хімічну зброю активно застосовували на полях битв Першої світової війни, яку неофіційно називають війною хіміків. Використовували її й потім у безлічі інших протистоянь. І сьогодні, під час російсько-української війни, окупанти застосовують хімічну зброю. За даними СтратКому ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення ворог застосував її 1412 разів.

Окрім хімічної зброї під час світових воєн застосовували й не менш небезпечний інструмент — ядерні бомби. Ядерна зброя через велику потужність здатна стерти з лиця Землі цілі міста, залишаючи за собою руйнівний слід і шкоду навколишньому середовищу на десятиліття. Використання як хімічної, так і ядерної зброї часто пов’язане, оскільки обидва види зброї спричиняють масштабні трагедії, численну кількість жертв та непоправну шкоду природі. 

З нагоди вшанування памʼяті жертв застосування хімічної зброї пропонуємо до перегляду фільми, що розкривають жахи та трагедії життя людей під час збройних конфліктів із негуманним застосуванням отруйних хімічних речовин та атомної енергії.

«На Західному фронті без змін» (All Quiet on the Western Front), режисер — Едвард Бергер, 2022

Рейтинг на Rotten Tomatoes — 90% «свіжості» на основі 971 рецензії, рейтинг на IMDb — 7,8 з 10.

Головні герої антивоєнного фільму, заснованого на однойменному романі Еріха Марії Ремарка, — четверо молодих солдатів. Пауль Боймер, Мюллер V, Леєр, Альберт Кроп пішли добровольцями на фронт, але лише на полі бою до юнаків прийшло усвідомлення жахів війни. Вони мріяли про звитяжні вчинки задля Батьківщини, але бути героями на передовій виявилося дуже складно. Новобранці потрапили до самої гущі подій після коротких підготовчих курсів. 

В один із днів Пауль і його друзі вирушили на місію, щоб знайти 60 зниклих безвісти новобранців, яких відправили підкріпити їхній підрозділ, і дізнаються, що їх вбили газом після того, як передчасно зняли з них маски. Врешті хлопці усвідомили, що мало хто з них залишиться живим і повернеться до рідних. Солдати пробираються по полю, де на кожному кроці на них чекає смерть.

«1917», режисер — Сем Мендес, 2019

Рейтинг на Rotten Tomatoes — 88% «свіжості» на основі 6018 рецензій, рейтинг на IMDb — 8,2 з 10.

Британський фільм частково заснований на історіях, які режисерові Мендесу розповів його дід про свою службу під час Першої світової війни.

Відтак, сподіваючись закінчити протистояння до кінця 1917 року, британське командування планує здійснити атаку по лінії Гінденбурґа. В останній момент з’ясовується, що противнику відомі подробиці підготовлюваного нападу. Атаку вирішують скасувати, аби уникнути зайвих жертв серед солдатів, але про це необхідно попередити командирів загону, який уже готується до наступу. Зробити це необхідно солдатам Блейку і Скофілду, але перший зацікавлений у виконанні місії ще й з особистих мотивів — у загоні служить його рідний брат, який може загинути в засідці, підготовленій ворогом.

«Пашендаль: Останній бій» (Passchendaele), режисер — Пол Гросс, 2008

Рейтинг на Rotten Tomatoes — 57% «свіжості» на основі 653 рецензій, рейтинг на IMDb — 6,4 з 10.

Перемоги у Першій світовій війні жадали всі учасники, а протистояння стало для кожного з них важким випробуванням. Фільм переносить глядача до подій третьої битви, що сталася при Іпрі. За підсумками найважчого протистояння, сотні солдатів віддали свої життя заради перемоги. Скупі слова не в змозі передати, через що їм довелося пройти. Дощ, що лив у цих місцях щомісяця, перетворив поле бою в нескінченну багнюку, яка не дозволяла стати на ноги після падіння. Ті, кому пощастило не впасти від рук ворога — просто потонули.

«Воєнна гра» (The War Game), режисер — Пітер Уоткінс, 1966

Рейтинг на Rotten Tomatoes — 89% «свіжості» на основі 109 рецензій, рейтинг на IMDb — 8 з 10.

Антивоєнна короткометражна стрічка, що зроблена на замовлення BBC. Це репортаж, який розповідає про події від загострення політичної ситуації до ядерних бомбардувань у Британії. Евакуація людей, зруйновані міста, скалічені та налякані громадяни.

На відміну від численних освітніх фільмів «Воєнна гра» робить усе можливе, аби переконати людство в недопустимості використання ядерної зброї. Вона отримала премію «Оскар» за найкращий документальний фільм та спеціальний приз на Венеційському кінофестивалі.

«Шляхи слави» (Paths Of Glory), режисер — Стенлі Кубрик, 1957

Рейтинг на Rotten Tomatoes — 95% «свіжості» на основі 1886 рецензій, рейтинг на IMDb — 8,4 з 10.

Американський антивоєнний фільм та екранізація твору, автор якого — Гамфрі Кобб, демонструє події Першої світової війни. У 1916 році на півночі Франції тамтешній генерал-майор Жорж Брулар наказує своєму підлеглому, бригадному генералу Полю Міро, взяти Мурашник — добре захищену німецьку позицію. Міро відмовляється, посилаючись на неможливість успіху. Однак, коли Брулар згадує про потенційне підвищення, Міро швидко переконує себе, що атака буде успішною. Попри те, що насправді місія безрозсудна до самогубства, Міро наказує своєму підлеглому, полковнику Даксу, спланувати атаку. Коли все закінчується катастрофою, генерал Міро вимагає віддати під трибунал трьох випадкових солдатів, щоб зберегти свою репутацію.

«Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу» (Dr. Strangelove or: How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb), режисер — Стенлі Кубрик, 1964

Рейтинг на Rotten Tomatoes — 98% «свіжості» на основі 96 рецензій, рейтинг на IMDb — 8,4 з 10.

Один із найтитулованіших фільмів з усіх у цьому списку, власник премії Об’єднаних Націй та неперевершена чорна комедія з чудовою акторською грою та незабутньою кінцівкою.

Фільм Кубрика розповідає про шлях до руйнування світу через божевілля всього людства та, зокрема, одного військового. Надто патріотичний генерал вважає, що потрібно завжди «бити першим», тому відправляє бомбардувальник із ядерними боєголовками атакувати СРСР.

Авторка: Олеся Лелека, студентка Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, інтернка Центру громадянських свобод.