«Ця проблема отримала міжнародне визнання». Михайло Савва пояснює, що таке Московський механізм щодо цивільних в неволі та що він означає для України

Експертки Московського механізму ОБСЄ 25 квітня опублікували «Звіт про порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом і правом прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані зі свавільним позбавленням волі українських цивільних осіб Російською Федерацією». Політолог та експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва просто і доступно пояснює, що це за звіт, про що в ньому йдеться, яку роль в створенні документа зібрала українська правозахисна спільнота та що він взагалі означає для нашої держави.

Що таке взагалі Московський механізм?

Це механізм висвітлення проблем в межах ОБСЄ. Організація з безпеки і співробітництва в Європі домовилася ще у 1991 році, що коли будуть виникати проблеми, пов’язані з людським виміром, вони зможуть застосувати так званий Московський механізм.

В межах Московського механізму призначаються декілька експертів, які досліджують конкретну проблему і роблять публічну доповідь щодо неї. Її рекомендації, звичайно ж, не є обов’язковими для виконання, але мають свою вагу та важливість. Зокрема тому, що з увагою обирають об’єктивних експертів. Наприклад, якщо мова йде про проблеми РФ або України, то в складі експертної групи не може бути представників ні тієї, ні іншої. Тож такі доповіді вважаються важливими матеріалами для міжнародних трибуналів або для судів.

В нашому випадку Московський механізм зафіксував проблеми, які пов’язані з цивільними ув’язненнями. Це створює можливість робити наступні кроки. Наприклад, якщо буде кримінальна справа за незаконне позбавлення волі цивільних в Міжнародному кримінальному суді, він може брати ці матеріали і використовувати їх.

Про що в цьому звіті Московського механізму йдеться?

Цю доповідь ініціювали ще 29 лютого 2024 року 45 країн. Потрібно розуміти, що це дуже багато, адже в ОБСЄ взагалі 57. Вони призначили представників Чехії, Норвегії і Латвії експертами. Ці три жінки створювали дуже важливу доповідь про воєнні злочини, злочини проти людяності та порушення міжнародного гуманітарного права щодо українських цивільних. Тобто принципово важливо, що Московський механізм взяв саме ось цю цільову групу, тому що раніше до цивільних не було достатньо уваги. Це якраз основний фокус роботи Центру громадянських свобод.

Два місяці експерки Московського механізму досліджували проблему. Зокрема побували в Києві, де представники Центру громадянських свобод зустрілися з експерткою Еліна Штейнерте. Результатом став дуже детальний, об’єктивний, жорсткий і правдивий аналіз проблеми.

В рекомендаціях доповіді щодо дій РФ експертки пропонують припинити затримання цивільних і звільнити всіх затриманих без жодних умов. Це саме та рекомендація, яку пропонував Центр громадянських свобод, адже це дійсно те, на чому сьогодні необхідно наполягати. Також з принципово важливих рекомендацій для РФ — створити Національне інформаційне бюро. На відміну від України, у них такого немає. Це серйозна проблема, тому що немає такого центру, в який можна було б звертатися за інформацією, і ніхто (крім зовсім непублічних спецслужб) не акумулює дані про українських цивільних.

Є рекомендація забезпечити доступ представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста до всіх місць примусового утримання — це теж принципово важливо, адже зараз такої можливості немає. Там багато рекомендацій, і всі вони спрямовані на те, щоб цивільних звільнили, а до того — щоб їхні права і мінімальні стандарти поводження були забезпечені. Наприклад, не утримувати разом військовополонених і цивільних, не утримувати українців у тюремних умовах.

Яка роль взагалі українських правозахисників в створенні цього звіту?

Величезна роль. По-перше, саме створення Московського механізму щодо цивільних відбулося головним чином завдяки українським правозахисним організаціям. Через те, що проблема цивільних була фокусом нашої діяльності, що були організації, які постійно це досліджували, розповідали про це на публічних майданчиках, акумулювали інформацію. По-друге, це внесок до змісту доповіді.

Саме інтерв’ю з представниками правозахисних організацій і документи, які були надані цими організаціями, і створили головним чином зміст звіту. Ніхто, крім українських правозахисних організацій, в тому числі це ті, які об’єднують сім’ї ув’язнених, не знають цю проблему краще. Тому зустрічі в Києві були надважливими. Експертки Московського механізму спілкувалися не тільки з представниками Центру громадянських свобод, а й з учасниками різних ініціатив, зокрема з родичами ув’язнених.

Вийшов звіт — і що тепер це означає для України?

Для України це означає, що міжнародна організація системно зафіксувала купу порушень з боку РФ щодо ув’язнених цивільних. Ця проблема отримала міжнародне визнання. І це не просто коротка констатація, що це неправильно з боку Росії — це детальний аналіз з конкретними пропозиціями, що потрібно робити. Ці пропозиції спрямовані не тільки до Росії або України, а й до міжнародних організацій і міжнародної спільноти. Тому ця доповідь привертає увагу до проблеми на іншому вищому рівні.

Яка була реакція української влади на цю доповідь?

До звіту Московського механізму вже є висновок української влади — і він позитивний. З акцентом на тому, що вже раніше було зроблено для розв’язання цієї проблеми, з висновками погоджуються без зауважень та претензій до представників Московського механізму. Хоча в більшості випадків від країни, яка є фокусом уваги Московського механізму, незгода буває. З боку Росії ми не знаємо про офіційну реакцію, але в відповідях про долю українських цивільних затриманих представники РФ нервуються і дають вже іншу інформацію.

Якщо раніше родичі отримували буквально два речення, фрази «ми нічого не знаємо» або «людина затримана за супротив спеціальній військовій операції», то зараз це вже розгорнуті відповіді. Наприклад, пан Кох, який є керівником військової поліції Міністерства оборони, пише, що Росія чудово поводиться з цивільними, а ось Україна порушує все. Це відверта брехня, яка демонструє — у них немає іншої відповіді, окрім як напасти першими.

В ідеальному світі, цей звіт є, все зафіксовано, що має відбуватися далі?

На жаль, рекомендації не є обов’язковими для виконання… Далі будуть наступні кроки України, які підтримує правозахисна спільнота. Наприклад, це звернення до міжнародних судових інстанцій щодо порушень з боку РФ. Зараз для них якраз створено міцний ґрунт.