«Крутий формат для того, щоб мати час для важливих ментальних рішень, які стають принципами». Олександра Романцова про літню школу у Франції
8-12 липня виконавча директорка Центру громадянських свобод стала однією з менторок літньої школи для молоді в гірському селі на горі Клівмонт, Ельзас, Франція. 10 молодих людей з Угорщини, України, Німеччини та Франції зустрілися для того, щоб обговорити питання прав людини та забезпечення миру для тих, хто сьогодні страждає від популізму, націоналізму та війни.
Організаторами виступили European SPES Institute for Spirituality in Economics and Society та ABC-Climont. А крім Олександри Романцової, гостями та спікерами школи стали: професор Friedensakademie Freiburg Бернд Хардбек-Пінгель, колишній працівник ради Європи Альфонсо Зарді, професор філософії та богослов’я Люксембурзької школи релігії та суспільства, а також Університету Vrije в Амстердамі Кріс Дуде ван Троствійк, та Йожеф Вереш з Будапештського університету Корвіна. Сама літня школа проходила в форматі гостьового будиночка. Професори та студенти разом жили, готували, відпочивали та, звичайно, дискутували на резистентні теми. В програмі також був виїзд на екскурсію до будинку іншого Нобелівського лауреата, який живе в сусідньому селі.
З 12 різними студентами обговорювали важливі теми, пов’язані з правами людини, філософією та миром, гармонійним розвитком суспільства. Зокрема спілкувалися про те, як бути небайдужими у світі, де постійно стаються кризи; яку роль відіграє Рада Європи на європейському континенті у сфері захисту прав людини, демократії та верховенство права; спосіб мислення філософа Альберта Швейцера; як запобігти подальшому погіршенню кліматичної кризи тощо.
Олександра Романцова зачитала для студентів промову, яку голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук оголосила під час вручення Нобелівської премії миру 2022 року. Важливо було пояснити студентам, чому саме ті меседжі, що прозвучали в промові, цінні зараз. Чому це саме участь кожної людини в підтримці та протистоянні не тільки агресії Росії, але в цілому тим, хто намагається порушити самі принципи та цінність демократичних відкритих суспільств. Також разом з Олександрою подивилися фільм «20 днів в Маріуполі» Мстислава Чернова, щоб сформувати розуміння того, що відбувається в Україні, наскільки це важко. Після показу учасники обговорювали стрічку, рефлексували щодо того, які форми допомоги Україні бачать, яка реакція міжнародного правосуддя на події в Маріуполі.
Крім того, учасники отримали завдання від Олександри — написати свою власну Нобелівську промову — до 10 речень. За результатами правозахисниця вже зробила певні висновки: «У їхніх текстах можна побачити глибокий відгук: емоційний, змістовний, інтелектуальний. Це молоді фахівці в майбутньому. Можливо й навіть ймовірно, що хтось з них буде працювати в міжнародних структурах або побудує політичну кар’єру. Ніколи не знаєш, до кого ти звертаєшся і ким вони будуть через 10-15 років. Але це вже свідомі люди, які розуміють — те, що сталося з Україною, не має повторитися і має бути максимально компенсовано. Це суперважливий висновок, який вже можна зробити, і це є гарним результатом».
«Ми обговорювали подекуди важкі теми, сидячи за обіднім столом, на пікніку, після перегляду фільму на канапі. Це крутий формат, щоб мати час для важливих ментальних рішень, які стають твоїми принципами. Використовуючи контекст життя кожного зі студентів, їх можна занурити у важливість, історичність, принциповість, цивілізаційну цінність тих подій, які відбуваються зараз в Україні. Треба, щоб у них був простір і люди, які ставлять правильні запитання», — додає Олександра.